Священики отець Юрій Зарафутдінов і отець Ігор Процюк із організаторами і меценатами свята Іваном Передуном, Миколою Климчуком, Галиною Прик і Олександром Притолюком.
Найкращим нападаючим футбольного турніру на Волині став… священик!
У Мар’янівці Горохівського району вшанували пам’ять 36 земляків, які були віддані найпопулярнішому виду спорту планети
Ішов проливний дощ, а на стадіон у Мар’янівку зі всієї довколишньої округи з’їжджалися шанувальники футболу. День для кожного і для населеного пункту був особливим: уперше селище поминало 36 футболістів – чоловіків, які не уявляли свого життя без стадіонів, турнірів, голів, уболівальників і власних фанатів. На футбольному полі велелюдне товариство згадувало добрими словами друзів, родичів знайомих, які вміли приймати з гідністю перемоги і програші.
Доки дійство починалося, рясну зливу змінило ясне сонечко. Подумалося, що то душі покійних почули, побачили і вдячно зраділи усмішками-променями, що на землі їх пам’ятають і поважають.
Ця гарна справа Мар’янівці запам’ятається іменами її ініціаторів. Іванові Передуну у лютому наступного року виповниться 70 літ. Він – легенда мар’янівського футболу. Протягом десятків років сам не пропускав жодної гри селищного «Кристалу» і інших навчав демонструвати її фахово, будучи тренером Горохівської спортивної школи.
Олександр Притолюк – молодий представник футбольної еліти Горохівщини, який вважає своїм обов’язком примножувати її перемоги на футбольних аренах. Їх ідею започаткувати знакову подію підтримали словом і спонсорськими подарунками голова районної ради Тарас Щерблюк, Мар’янівський селищний голова Микола Климчук, голова громадської організації «Горохівська місцева організація ВФСТ «Колос» Галина Прик і заступник голови цієї організації Олександр Мартинов, депутат районної ради Андрій Філат. Меценатами турніру пам’яті безвідмовно зголосилися бути Олександр Притулюк, Петро Завадський, Олександр Кутас, Степан Ковтун, Олег Басалик, Анатолій Баб’ячук, Андрій Войцещук, Сергій Магера.
Цього незабутнього дня Іван Ковтун був визнаний найкращим гравцем, Петро Горбань – найкращим воротарем, а настоятель Свято-Іллінського храму села Борочиче отець Юрій Зарафутдінов – найкращим нападаючим, бо ж під час гри команди «Борочиче-Цегів» над полем найчастіше шанобливо лунало: «Батюшка, пасую Вам!»
Як і годиться, за душі померлих щиро помолилися. Заупокійну панахиду служили настоятель Свято-Іллінського храму села Борочиче Юрій Зарафутдінов і настоятель храму святого Пантелеймона селиша Мар’янівка отець Ігор Процюк. Усім, хто сприйняв за честь бути присутнім на цій знаковій події, хто скорботно схилив голови під час хвилини мовчання, щиро дякували за людяність Іван Передун, Микола Климчук і Галина Прик. Потому розпочалися затяті поєдинки. На футбольному полі зустрілися команди ветеранів «Горохів-Скобелка», «Борочиче-Цегів» і «Мар’янівка», представниками яких були Анатолій Головчун, Михайло Панасюк і Іван Передун.
Дивлячись на чоловіків різного віку, які боролися за м’яч із азартом 17-річних юнаків, не можна було не зрозуміти, що футбол – це спосіб життя з визначеними жорстокими правилами, вимогами, обов’язками. Він подобається чоловікам, які володіють особливою енергією, почуттям командної товариськості, стриманості, доки на глядацьких місцях волю емоціям дають вболівальники.
Зазвичай люди, які почуваються комфортно в імпульсивній аурі футболу, жертвують цьому захопленню все своє дозвілля аж до поважних літ, що побачила і під час мар’янівських поєдинків. Очам не вірила, споглядаючи, як бадьоро не відстають у грі від набагато молодших себе скобельчуки Андрій Самолінський і Аркадій Демчук. Дай, Боже, кожному дожити до 76-ти років і навипередки мчати по футбольному полі чи впантрувати м’яч на воротах, як от голкіпер Петро Горбань із Холонева. У 1965-му йому було 14 років, а щоб грати на чемпіонаті області, треба було мати 15-ть, отож і мусили переписати незамінному підлітку- форвардові метрику. Еге ж, футбол вимагає від чоловіків так само багато жертв, як краса – від жінок! До слова, дівчата, завжди пам’ятайте, кажуть, перевірену істину: «Якщо не знаєш, за яку футбольну команду вболіває твій наречений, то виходиш заміж за незнайомця!»
Товариські матчі пройшли швидко, як це завжди відбуваєтся серед азарту і вболівання. Їх суддями були Олександр Маціюк, Анатолій Баб’ячук, Петро Завадський. З рахунком 4:0 команда «Горохів-Скобелка» виграла у команди «Борочиче-Цегів» (голи забили Ігор Романюк, Анатолій Романовський (2), Микола Полюх). А ось команда «Мар’янівка» з рахунком 2:1 обіграла команду «Борочиче-«Цегів» (влучними були Іван Передун, Юрій Зарафутдінов і Іван Бабій) і з рахунком 4:1 програла команді «Горохів-Скобелка» (ворота успішно атакували Василь Довганюк, Ігор Романюк (2) Леонід Довганюк, Анатолій Романовський і Петро Пасічник). Отож, першість турніру виборола команда «Горохів-Скобелка», друге і третє місця відповідно у команд «Мар’янівка» і «Борочиче-Цегів».
Почесну місію їх нагородження кубками виконали Галина Прик і Іван Передун. Цього незабутнього дня Іван Ковтун був визнаний найкращим гравцем, Петро Горбань – найкращим воротарем, а настоятель Свято-Іллінського храму села Борочиче отець Юрій Зарафутдінов – найкращим нападаючим, бо ж під час гри команди «Борочиче-Цегів» над полем найчастіше шанобливо лунало: «Батюшка, пасую Вам!»
Організатори і учасники турніру пам’яті висловили бажання, щоб він став традиційним. Отож, якщо мар’янівський футбол береже свою історію, то має і гарне майбутнє.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
