
Керол Нойман
Фото: Слово правди
Керол з Бразилії шукала на Волині сліди тутешніх німців
Пожовкла метрична довідка, квиток на пароплав і старі фотографії – це всі артефакти минулого, з яких Керол Нойман намагається реконструювати дитинство і юність свого дідуся
Альберт Зігфрід Нойман народився у 1921 році – свідченням цього був запис в книзі лютеранської церкви Володимира-Волинського, пише «Слово правди». У віці семи чи восьми років він назавжди покинув Волинь. Спершу сім’я Нойманів перебралася до Гамбурга, а там сіла на корабель, щоб пливти за океан у пошуках кращої долі. Збиралися до Канади, а потрапили зрештою у Бразилію.
Через більш ніж 80 літ звідти приїхала його онука Керол, аби відшукати бодай якісь свідчення про родину дідуся, про предків, які жили тут, на Волині, і зрозуміти, чому вони були змушені емігрувати.
Через більш ніж 80 літ звідти приїхала його онука Керол, аби відшукати бодай якісь свідчення про родину дідуся, про предків, які жили тут, на Волині, і зрозуміти, чому вони були змушені емігрувати.
– Я ніколи не бачила свого дідуся. Він помер у той рік, коли я народилася, – розповіла Керол. – Він був етнічним німцем. Чому сім’я мешкала на Волині, чому вирішила емігрувати і замість Канади, на яку націлилися, потрапили до Бразилії – не знаю. Батько розповідав, що дідусева сім’я в Південній Америці спершу жила дуже бідно. Дідусь найнявся до фермера, важко працював у полі. Згодом вивчився на будівельника, зводив будинки. Одружився з місцевою дівчиною й пустив своє коріння у Бразилії.
Керол каже, що сини Альберта Ноймана, її батько і дядько, німецькою не розмовляють – мова далеких європейських предків у сонячній Бразилії була їм не потрібна, тому й не вчили. Дівчину ж, навпаки, тягне до витоків. Закінчивши навчання на факультеті медіа на батьківщині, дівчина продовжила освіту в Німеччині – отримала стипендію в університеті Берліна, вивчає відео-журналістику. Позаяк під час навчання студенти мають знімати документальні фільми, дівчина вирішила зафільмувати історію свого діда. Тож, «озброївшись» відеокамерою і диктофоном, приїхала до Володимира.
Пошуки на Волині привели її у державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», село Вощатин, луцький архів, село Кисилин у Локачинському районі. Зрештою, вдалось дізнатись, що її дід походить із поселення Яновіч поблизу Кисилина. Зараз цей населений пункт не існує, на його місці – поле...
Керол повернулася на навчання в Німеччину, але пошуків не припинила. Дівчина сподівається, що зможе знайти більше інформації про Яновіч, людей, які жили в ньому, а може, і про своїх предків в обласному архіві. Але щоб отримати доступ до документів, які там зберігаються, треба подати запит – цим дівчина наразі і займається.
