Волинський краєзнавчий музей поповнився цікавими експонатами

Рідкісним виданням – збіркою поезій Лесі Українки «Терновий вінець», виданою у Мюнхені (Німеччина) 1946 року в серії «Слова на дорогу», число 8, поповнились днями фонди Волинського краєзнавчого музею. Книгу подарував меценат, колекціонер Віктор Літевчук, повідомляє головний хранитель Волинського краєзнавчого музею Наталія Пушкар на сторінціх Музейний простір Волині.

Анонімні упорядники зазначили в кінці книги, що тексти поезій подано «із збірника недрукованих або друкованих у періодиках і непередрукованих поезій і поем Лесі Українки». До збірки увійшло 25 поетичних творів, серед них – «Завжди терновий вінець», «І ти колись боролась», «Сон», «Королівна», «Якутська поема» та інші. Зокрема твір «Якутська поема» саме під такою назвою вперше надруковано у журналі «Радянський Львів» 1945 року; у подальших публікаціях назва подавалась за першим рядком: «Се ви питаєте за тих...».

До збірки увійшло 25 поетичних творів, серед них – «Завжди терновий вінець», «І ти колись боролась», «Сон», «Королівна», «Якутська поема» та інші.  

Цікавим є спосіб, яким видано книгу. Тексти поезій друкувалися на восківках – спеціальному навощеному папері, на друкарській машинці; наступним етапом – на ротаторі (малоформатному апараті для виготовлення копій текстового матеріалу). Наклад, зрозуміло, не міг бути великим, – з однієї восківки можна було надрукувати кілька десятків примірників. Листочки (половина аркуша А-4) складено за порядковою пагінацією, обгорнуто паперовою обкладинкою з трохи цупкішого паперу і скріплено однією скріпкою.

Вихідні дані про місце і видавця відсутні. Але можна припустити, що автором обкладинки був відомий талановитий український письменник- гуморист і художник-графік, ілюстратор книг і карикатурист, видавець Едвард Козак (1902–1992): ініціали «ЕК.» розміщено внизу зліва від малюнка на 1-ій сторінці обкладинки, виготовленої у чорно-білому колориті друкарським способом.

1944 року величезна армія культурних діячів, справжніх патріотів української нації опинилася в таборах для переселенців – вимушених емігрантів на території Німеччини. Серед них – і подружжя Едварда і Марії Козаків. Саме у Мюнхені в короткий, але надзвичайно плідний період життя Едвард Козак очолив Українську спілку образотворчих мистців (УСОМ), члени якої в кожному таборі творили маленьку Україну. Вони видавали журнали, альбоми, монографії, книги, писали картини, влаштовували вистави і виставки, в т. ч. й міжнародні. Можливо, саме Едвард Козак не лише створив обкладинку для книжечки, але й був ініціатором, упорядником і видавцем серії «Слова на дорогу». Число 8 стоїть на обкладинці. Отже, збірка поезій Лесі Українки «Терновий вінець» була восьмою в серії.

Можна припустити, що автором обкладинки був відомий талановитий український письменник- гуморист і художник-графік, ілюстратор книг і карикатурист, видавець Едвард Козак.

Одним з авторів, пошанованих Українською спілкою образотворчих митців, був Іван Франко: 41-а сторінка аналогічного видання з текстом 2-4-ї строф вірша «Якби ти знав, як много важить слово» (перша публікація під назвою «Якби ти знав» у збірці «Semper tiro» 1906 р.) вкладена у збірочку Лесі Українки після основного тексту.

З 1949 року українські емігранти з Німеччини виїздили в різні країни – Канаду, Австралію, Францію, США, продовжуючи в нових умовах служити рідній Україні.

Серія видань «Слова на дорогу», в якій поєдналися імена геніїв української літератури з ім'ям геніального художника, стала раритетом.