Курси НБУ $ 41.68 € 47.31

ХІБА Ж НАШІ ДІТКИ ГІРШІ?

У нашому селі Чемерин Ківерцівського району зараз є п’ятеро діток до року і, напевне, з десяток таких, яким нещодавно минув рік...

Тетяна СИНЮК.
село Чемерин Ківерцівського району.


У нашому селі Чемерин Ківерцівського району зараз є п’ятеро діток до року і, напевне, з десяток таких, яким нещодавно минув рік.

Ще більше малят віком до трьох років. Звичайно, для нас, матерів, найважливіше — здоров’я дітей. Тільки от, порівняно з міськими жителями, у нас менше можливостей проконсультуватися з лікарями, обстежити немовлят. Везти їх у райцентр чи до Луцька важко, адже з багатьма селами поганий транспортний зв’язок. Невже не можна розробити такий порядок, щоб фахівці-педіатри регулярно виїжджали у села, вели прийом у ФАПах?
Кожного року медичні вузи закінчують сотні майбутніх лікарів, а от у село вони не хочуть йти працювати. У селі виживати тяжко. Але ж ми, жителі сіл, не можемо бути людьми другого сорту. Нехай уже дорослі намагаються самостійно впоратись із своїми недугами, але ж маленькі дітки тільки починають життя і повинні йти в нього здоровими.
А ще я хочу від імені усіх мам села Чемерин висловити щиру подяку лікарю-педіатру Ользі Іванівні Ходан, яка приходить на допомогу сотням діток. Нехай Господь посилає їй міцне здоров’я. Більше б нам таких лікарів. А від обласного управління охорони здоров’я сподіваємось конкретної допомоги: налагодити приїзд фахівців у села, щоб ми могли бути спокійні за наших діток.
Telegram Channel