Унизу композиції - пекло з грішниками: картярі та пияки; мельник із жорнами на шиї, адже обдурював людей; «чадогубки»...
Чому на іконі Страшного суду особливе місце відведене милосердному грішнику та нечесній сповіді?
3 березня - мясопусна неділя (від завтра не вживають м"яса) або неділя про Страшний суд. Цього дня читається Євангеліє, у якому Ісус Христос говорить про Страшний суд та про вічну нагороду для праведних і вічну кару для грішних
Іконографія Страшного суду займає вагоме місце серед багатьох тем і сюжетів українського іконопису. Великим за розміром Страшним Судам відводилося місце на західній стіні церкви, рідше їх розташовували на південній, аби вірні виходячи з храму пам’ятали, що їх чекає після смерті, розповідає Музей Волинської ікони.
На сьогодні у храмах Волині не збереглося ікон Страшного суду, єдину пам'ятку кін. XVIII - поч. XIX cт. можна побачити у нашому музеї.
На сьогодні у храмах Волині не збереглося ікон Страшного суду, єдину пам'ятку кін. XVIII - поч. XIX cт. можна побачити у нашому музеї. Ікона була передана із Свято-Троїцького собору Луцька. На жаль, збереглася не повністю: відсутні фрагменти верхньої і правої частин.
Умовно композицію можна розділити на два регістри. У верхньому регістрі в центрі - Спаситель у багряниці з вогненим мечем і хрестом в руках. Два ангели сповіщають про другий прихід Сина Божого, як великого Судді.Обабіч Спасителя - Богородиця та Іоанн Предтеча. Вони молять Господа про помилування кожної душі і прощення гріхів. Справа і зліва зображені ангели та апостоли. У центрі ікони - «Етимасія» (Престол Уготованний – символ Пришестя Судді світу), поруч з яким праотці Адам і Єва.
На престолі - книга життя, де зафіксовані усі діла людства, за якими і судитимуть нас. Нижче зображені терези правосуддя з душею. Над терезами написи: зліва «кривда», а справа «правда». У нижньому регістрі зліва іконописець представляє праведників, яких ангел супроводжує до Раю, вказуючи на воскресіння мертвих. Перед входом до райської обителі зображено апостола Петра із ключем у руках.
У нижній частині композиції намальване пекло, де розміщені грішники: картярі та пияки; мельник із жорнами на шиї, адже обдурював людей; «чадогубки» − грішниці «ті, що діти тратили», чорт показує її вбите немовля. Цікавою є постать чоловіка, котрого названо «милосердним грішником». Його прив’язано до стовпа поміж Раєм та пеклом, так як місце його призначення залишається невизначеним.
Тут же написана церква і сцена «нечесної сповіді»: за спиною жінки, що сповідається силует біса; поруч із написом «ліниві до церкви» грішник, що лежить на ліжку. Змальовуючи перебіг Стpaшного Сyду, автор намагається наповнити людей спасенним стрaхом, жалем за грiхи та вказати на необхідність добрих справ.
На терезах правосуддя зважується «кривда» і «правда».
