Чому навіть 6 гривень за проїзд у Луцьку — ​це вкрай мало? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.24
Чому навіть 6 гривень за проїзд у Луцьку — ​це вкрай мало?

Усіх, хто прийшов на слухання, зустріли такими плакатами.

Волинь-нова

Чому навіть 6 гривень за проїзд у Луцьку — ​це вкрай мало?

Скільки коштує проїзд у маршрутках в обласному центрі Волині? 5 гривень? Насправді давно вже не 5. І це фактично ставить на коліна всю транспортну сферу міста

У той час, коли середня довжина маршруту в Луцьку (30,87 км) — ​одна з найвищих в Україні, ціни на проїзд у громадському транспорті залишаються найнижчими. У багатьох містах нині переглядають тарифи на проїзд. У Львові давно платять 7 гривень. У Тернополі, Херсоні й навіть сусідньому Рівному — ​6. Через здорожчання пального в деяких обласних центрах запровадили так званий нічний тариф, коли проїзд у маршрутках вартує 8 і навіть 14 (!) гривень.

Тільки популісти проти справедливого тарифу.

У Луцьку теж назріло вкрай непопулярне, але просто життєво необхідне рішення підняти тариф на проїзд. Бо якщо електротранспорт дотується з бюджету, то маршрутники не отримують від держави ні копійки і потерпають.

Саме вартість проїзду обговорювали під час громадських слухань, що відбулися 18 квітня і були організовані луцькою владою. Усіх, хто прийшов на слухання, зустрічали люди з плакатами. То водії міських маршруток, у яких терпіння — ​на межі.

«Вимагаємо припинити знищення транспортного сполучення у Луцьку!», «Тільки популісти проти справедливого тарифу» — ​з такими гаслами вони прийшли до чиновників.

Аргументи — ​прості:

1. Торік вартість проїзду в маршрутках підняли до 5 гривень. Станом на травень 2018 року середня роздрібна ціна дизельного пального в Україні була 26,99 грн/літр (у тариф 5 грн тим часом заклали вартість пального на рівні 23 грн). Станом на грудень 2018 року його ціна зросла на 3,46 грн/літр (до 30,45 грн/літр). І це ще не межа.

2. Ріст прямих витрат на заробітну плату працівникам транспортної сфери сягнув 40%. Перевізники змушені платити людям більшу зарплату, ніж та, яка закладена в тарифі (це 5 тисяч 546 гривень), бо інакше вони просто відмовляються працювати і їдуть в Польщу на заробітки.

3. Витрати на мастила, шини, акумулятори, технічне обслуговування та ремонт техніки теж зросли.

Не враховувати ці всі цифри — ​це порушувати закон, який вимагає, аби тарифи переглядали щоразу, коли змінюються умови надання транспортних послуг. Але навіть 6 гривень нині мало для того, щоб покрити всі витрати, наголосив директор АТП 10701 Сергій Дьомін, котрий під час слухань говорив від імені усіх перевізників міста.

«Наші розрахунки передбачають набагато вищий тариф. Три основні фактори, які на нього впливають: вартість пального, амортизаційні нарахування і зарплата. Торік після запровадження тарифу 5 гривень через 2 місяці вартість пального помітно перевищила ту ціну, що була закладена. Через що всі перевізники понесли значні збитки! Щодо зарплати водія, то сьогодні закладається 7,5 тисячі гривень, але нині навіть за такі гроші переважна більшість не бажає працювати», — ​каже Сергій Дьомін.

Аргументів, які були б не на користь перевізників та підняття тарифу хоча б до мінімально життєздатного рівня, — ​не було. Бо їх і нема.

Уляна ПРИСТУПА


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.