Стараннями луцького колекціонера Віктора Літевчука публіка змогла побачити автентичні акварелі ХІХ століття.
У Луцьку вперше представили громадськості чотири стародавні акварелі
На картинах зображено стародавні вигляди та пам’ятки волинських міст
У Музеї історії Луцького братства глядачам представили виставку «Види волинських міст в оригінальних акварелях XIX століття». На ній вперше публічно виставили чотири акварелі волинських міст, які походять з приватних колекцій. На них зображені Успенський собор Володимира-Волинського, два види Луцька та соборна церква в Рівному.
Віктор Літевчук та Олена Бірюліна.
Олена Бірюліна вказала на певні невідповідності на зображенні.
Олена Бірюліна: "А ось цього потічка насправді не було".
Фотограф Віктор Чухрай, колекціонер Віктор Літевчук та начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури міста Луцька Олександр Котис (зліва направо).
– Ці чотири перлини — автентичні акварелі — доповнені в експозиції друкованими версіями малюнків. Цікаво їх порівняти, бо на них є невеликі відмінності. Бо досі глядачі бачили лише друковані версії зображень. Ось акварель Свято-Воскресенського собору міста Рівне, який був знищений і повністю перебудований. Нині можна побачити, як колись виглядав соборний храм. Поруч вперше виставлена метрика з 1712 року саме цього храму, яка є в наших фондах, – розповіла завідувач Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна.
Окрім того на виставці представили роботи маловідомого художника Антонія Чорпіти. У нього є серія цікавих робіт «Володимирщина» для міжвоєнного видання «Українські візерунки». На гравюрах зображені зокрема Успенський собор та Зимнівський монастир.
Луцьку, Володимиру-Волинському та Рівному не дуже поталанило на давні зображення, порівняно з багатьма галицькими містами. Тому ці акварелі, де забражено ранні види міста, мають дуже велику цінність.
– Ось зображений найстаріший цвинтар Луцька біля вулиці Кривий вал. Нині там вже забудова. Художник зобразив похилені могильні плити і навіть череп, який лежить під горою. Луцьку, Володимиру-Волинському та рівному не дуже поталанило на давні зображення, порівняно з багатьма галицькими містами. Тому ці акварелі, де забражено ранні види міста, мають дуже велику цінність, – зазначила Олена Бірюліна.
Малюнки стали доступні широкому загалу завдяки луцькому колекціонеру Віктору Літевчуку. Він купив три акварелі (четверта належить рівненському колекціонеру) і погодився виставити їх у музеї.
– Так питання навіть не стояло, – сказав Віктор Літевчук, відповідаючи на питання, чи довго довелося його вмовляти, щоб виставити в музеї приватні малюнки. – Хотіло б, щоб малюнки побачили лучани. Навіть ті, що не мають стосунку до історії.
Найцікавішою аквареллю пан Літевчук вважає малюнок Анни-Марії Потоцької, бо це друге зображення виду Луцька в історії. Вперше місто малював Казимир Войняківський у 1797 році. Але цих малюнків у Луцьку немає, вони всі у Вроцлаві та Львові.
Дмитро Струков. Володимир-Волинський. Руїни Успенського Мстиславського собору ХІІ століття. Папір, акварель. 1866 р.
Гравюра із зображенням руїн Успенського собору.
Дмитро Струков. Луцьк. Замок Любарта. Папір, акварель. 1866 р.
Малюнок, зроблений з акварелі Струкова, але вже з новими деталями.
Дмитро Струков. Рівне. Соборна ветха церква. Папір, акварель. 1866 р.
Антоній Чорпіта. Замок Любарта. Олійний живопис на дошці. 1936 р.
Анна-Марія Потоцька. Вид на Луцьк, колишню столицю Волинського воєводства. Папір, акварель. Між 1815–1819 рр.
На цьому малюнку зображено найстаріший цвинтар біля старого Луцька. Нині на цьому місці забудова.
