Образ Богородиці у вишиванці реставратору Миколі Бендюку продали за пляшку самогону

Мистецтвознавець і реставратор Микола Бендюк у великодній період оприлюднив історію про Богородицю у вишиванці. Ікону з таким зображенням, знайдену в повстанській криївці, йому запропонували 1987 року купити мешканці села Країв Рівненської області. Про це Бендюк розповів на своїй сторінці у фейсбуку.

«»В переддень Великодня розповім про ікону, яку випадково знайшли в закинутій криївці біля села Плоска Острозького району Рівненської області», – пише Микола Бендюк.

Ікона, вірогідно, належить пензлю відомого львівського художника Осипа Куриласа, який вперше написав подібну Богородицю ще в 1910 році. Ілюстрації із цієї ікони передруковувалися у вигляді листівок і зображень приблизно А4 формату декілька разів за період правління Австрії в Галичині. Із зміною політичного становища Львова цікавитися іконою не перестають, і тому художник постійно на замовлення відтворює образ, вносячи невеличкі зміни у риси облич як Богородиці, так і немовляти.

Звичайно, копіювали таке зображення й інші художники- іконописці, ми можемо побачити такі образи в іконостасах, які виготовлялися в першій половині ХХ століття. Як приклад можна назвати іконостас у Підгорецькому монастирі на Львівщині. І ще одну підписану Куриласом ікону бачив в церкві, яка згоріла ще в 90 роки, в церкві села Великі Озера, що на рівненському Поліссі, тільки ця була написана аквареллю. Підписаний Осипом Куриласом образ є і в експозиції Львівського музею історії релігії.

Ікона, яка потрапила мені до рук ще у 1987 році, походить із бандерівської криївки, яка була виявлена жителями с. Країв. Її знайшли у балгані (місцева назва криївки) на поїдженому шашелем підрамнику.

Оскільки місцеве населення знало про мої націоналістичні уподобання, Богородицю у вишиванці запропонували мені купити за зовсім невеликі гроші, а точніше – за пляшку самогону. На що я, звичайно, погодився. Ікона, яка потрапила мені до рук ще у 1987 році, походить із бандерівської криївки, яка була виявлена жителями с. Країв. Її знайшли у балгані (місцева назва криївки) на поїдженому шашелем підрамнику. 

Пізніше я виявив, що зображення на полотні може належати пензлю Осипа Куриласа. На сьогодні встановити це стовідсотково складно, бо нижня частина ікони обрізана і дізнатись, чи був на ній підпис автора, вже неможливо. Але, виходячи із стилістичних особливостей живопису і порівнюючи з іншими творами митця, можна говорити про Осипа Куриласа як вірогідного автора ікони. 
Під цією іконою я похрестив вже в 90-і роки обох своїх доньок – Лесю та Наталю, і пізніше внучку Даринку. Зображення Спаса, як пару до Курилосової Богородиці, написав відомий український іконописець Юрій Нікітін.»