У нашого колеги-журналіста Валерія Мельника є давнє хобі — полювання і рибалка. Любить чоловік спілкуватися з природою, розгадувати її таємниці. Валерій — автор книг про охорону природи, співавтор грунтовної монографії «Літопис волинського лісу», у якій досліджується становлення лісового господарства Волині за більш як тисячолітній період...
У нашого колеги-журналіста Валерія Мельника є давнє хобі — полювання і рибалка. Любить чоловік спілкуватися з природою, розгадувати її таємниці. Валерій — автор книг про охорону природи, співавтор грунтовної монографії «Літопис волинського лісу», у якій досліджується становлення лісового господарства Волині за більш як тисячолітній період. А його майстерно написані «Листи молодому мисливцеві» стали настільною книгою для багатьох мисливців-початківців. Нині Валерій — гість «Волинської кухні», ділиться рецептами страв, які готує, коли є настрій, і на природі, і вдома. Адже наша їжа, каже, чутлива до енергетики людини. Якщо готуєш з радістю, бажанням, то буде смачною і корисною
ЗАЙЧАТИНА ТУШКОВАНА Якщо мисливцеві посміхнеться удача і він вполює зайця, то готує його за власним рецептом, перевіреним багаторічною практикою. Вухастий перед тим, як потрапити до каструлі, має вилежатися п’ять днів при мінусовій температурі, «визріти», як кажуть мисливці. Після цього його облупити, випатрати, кинути у воду, в яку додати трохи оцту. Каструлю із зайчатиною виставте у холодне місце. Там вона має стояти два-три дні. Воду потрібно періодично замінювати. Після такої процедури специфічний «заячий дух» вивітриться і м’ясо стане ніжнішим. Коли воно вистоїться, воду зливаємо і ріжемо на порційні шматки. Тоді кілька великих цибулин нарізуємо кільцями, моркву тремо соломкою на крупній тертці. Овочі перекладаємо в качатницю, наливаємо воду, складаємо шарами: цибуля, морква, нарізана кусками зайчатина. Зверху — сухофрукти, які є під рукою (яблука, груші, сливи), тоді знову чергуємо овочі, м’ясо, сухофрукти. Качатницю ставимо в духовку на дві-три години. Коли м’ясо добре відділяється від кісток, додаємо лавровий лист. Готуємо заливку: беремо 300 грамів сметани, 400 грамів теплої води, 150 грамів олії, додаємо сіль за смаком, перець, посічений часник. Перемішуємо усе і вливаємо в качатницю. Тушкуємо ще півгодини, додавши консервованого зеленого горошку. Таким чином можна тушкувати м’ясо будь-якої іншої дичини і близького родича зайця — кролика.
РИБНА ЮШКА Чим відрізняється рибна юшка від рибного супу? «Коли розділите цю благородну страву з друзями, — каже Валерій, — і якщо маєте до неї не тільки шматок хліба, а й ще щось, що додає настрою, то це вже буде юшка». Справжню рибацьку юшку найкраще готувати на природі, але можна спробувати і вдома на кухні. Правда, як стверджує Валерій, для неї треба мати кілька видів риби. Підійде окунь, плітка, йорж, чи будь-яка інша. Більшість господинь рибу кидають в каструлю у кінці варіння. Валерій Мельник всупереч усім законам кулінарії кидає її одночасно з картоплею, якої повинно бути небагато, та морквою. Тоді додає перець, сіль, лавровий лист і обов’язково подрібнений часник. «Перцю має бути багато, щоб в носі закрутило»,— каже пан Валерій.
КАРТОПЛЯ ПО-МИСЛИВСЬКИ Нарізаємо тонкою соломкою картоплю, викладаємо на сковороду з олією, додаємо приправу «Мівіна» (курячу), лавровий листок, подрібнений часник (можна пропустити його через часникодавку), порізану кільцями цибулю. Солимо до смаку. Перед повною готовністю додаємо шкварки з прошарками м’яса. Смажимо на великому полум’ї, постійно перемішуючи, щоб не підгоріла.
