Чи кришують волинські копи кримінальний бізнес? (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.16 € 34.25
Чи кришують волинські копи кримінальний бізнес? (Відео)

«Роботи багато, бо і Covid-19 не дуже зупиняє злочинців».

Фото Леоніда ОЛІЙНИКА.

Чи кришують волинські копи кримінальний бізнес? (Відео)

Заступник начальника ГУНП на Волині, керівник кримінальної поліції, полковник Михайло Сорока (на фото) стверджує, що українські правоохоронці іноді працюють краще за своїх американських колег, утім вітчизняні бандити теж не в тім’я биті й навіть у часи суворого карантину додавали багато роботи. В інтерв’ю «Волині» керівник розповів про ситуацію з гральним бізнесом, нелегальною зброєю та торгівлею наркотиками в регіоні

«Через коронавірус злодії на 20% стали менше обкрадати оселі, бо люди перебувають вдома»

— Пане Михайле, чим ви зараз займаєтесь, які справи не дають спати вночі?

— Нині основна моя робота — ​розкриття злочинів: незаконний обіг наркотиків, протидія торгівлі людьми і загалом весь масив кримінальних правопорушень, вчинених в області. Головний акцент — ​на тяжких та особливо тяжких злочинах проти особи. Роботи багато. Є низка резонансних справ, зокрема і минулих років. Подробиць розголошувати не можу, але коли буде зібрана достатня доказова база, ми про це розповімо громаді.

— Чи відрізняється нині криміногенна ситуація в регіоні, якщо порівнювати з минулим роком? Як вплинула пандемія на злочинний світ?

— Суттєвих змін немає. Через карантинні обмеження поменшало крадіжок у магазинах, незаконних заволодінь автомобілями, адже була певна кількість постів, які перевіряли транспорт. На 20% рідше злодії почали навідуватися до приватних осель, очевидно, тому, що люди були вдома.

— Торік правоохоронці активно взялися за гральний бізнес, нині ж у Луцьку можна помітити, що підпільні казино познімали вивіски, але чимало приміщень в оренду не здається, і виникають сумніви, чи не працюють ці заклади для «своїх». Як вважаєте?

Головний акцент — ​на тяжких та особливо тяжких злочинах проти особи.

— Питання грального бізнесу перебуває на щоденному контролі: начальник головного управління ставить акцент на унеможливленні цієї ситуації, бо такі об’єкти взагалі не повинні функціонувати. Час від часу з’являється інформація, пов’язана з порушеннями, що стосуються грального бізнесу, але ми на неї одразу реагуємо: проводяться невідкладні слідчі дії і вживаються необхідні заходи. Дуже вдячні, якщо нам про це повідомляють. Бо все має відбуватися тільки в законному порядку, наша позиція однозначна: нелегальному гральному бізнесу — ​ні.

— Досі існує твердження, що поліція кришує в тій чи іншій мірі кримінальний бізнес. Чи погоджуєтеся ви із цим?

— На теренах Волинської області працюємо прозоро. Але, можу запевнити, якщо подібне виявиться, будемо з цим активно боротися. Таким працівникам не місце в системі національної поліції.

«Майже щодня виявляємо незаконну зброю»

— Чи можете оцінити, скільки нелегальної зброї нині «на руках» у волинян?

— Такий аналіз зробити просто неможливо, хоча розуміємо, що проблема є. Військові ротації проводяться надалі, ті, хто бере участь в ООС на Донбасі, все одно приїздять, тому незалежно від наших бажань цей обіг є. Але над цим ми активно працюємо: майже щоденно виявляємо зброю завдяки певним слідчим діям та пошуковим операціям, аби вона нікому не нашкодила.

— Наскільки складно боротися з торгівлею наркотиками, йдеться про оголошення на стінах будинків з адресами сайтів. Чому цей «бізнес» досі існує на Волині?

— Поліція постійно аналізує ситуацію із розповсюдженням оголошень про продаж наркотиків: усі можливі адреси перевіряються. Проблема в тому, що це явище характерне не тільки для Волині: його масштаби — ​загальноукраїнські і навіть виходять за межі держави. Такі справи відпрацьовуються разом з іншими правоохоронними органами або з нашими колегами з інших областей, центральним апаратом. Але зрозуміло, що аби задокументувати та притягнути до відповідальності організацію, яка займається поширенням наркотичних речовин, потрібен час: можуть минути місяці. Втім, ми одразу реагуємо та вживаємо заходи. Наприклад, нещодавно слідчі вилучили кілограм амфетаміну — ​найближчим часом справа буде розглядатися в суді.

Нині ситуація ускладнилася тим, що особи, які займаються поширенням заборонених речовин, постійно вдосконалюють методики їх просування, щоразу більше використовують інтернет-ресурси.

«Показник розкриття злочинів у нас кращий, ніж на Заході»

— Наскільки небезпечною є ваша робота? Чи були випадки, коли справді боялися за свою безпеку або близьких?

— Траплялося, але найбільше потерпав не за себе, а за рідних… Були певні побоювання через дії деяких злочинців, але, на щастя, все обійшлося.

— Розкажіть про свою сім’ю, рідних людей, свій побут та відпочинок.

— Не люблю коментувати особисте життя… Маю прекрасну дружину і двох дітей. Донька працює в поліції, а син ще малий — ​дошкільного віку.

Мій робочий день починається о 7-й і закінчується о двадцять другій.

— Вистачає часу із сином погратися?

— Чесно? Не вистачає. Мій робочий день починається о 7-й і закінчується о двадцять другій, а буває і пізніше, то, звичайно, часу мало. Можу сподіватися тільки на вихідні… Намагаюсь як мінімум 5–6 годин відпочити, хоча не завжди вдається, бо є і нічні пригоди, на які потрібно виїздити, давати оцінку, приймати рішення. Вони можуть кардинально поміняти долю людини і від них буде залежати розкриття того чи іншого злочину…

— Чи не шкодували ви, що пішли працювати в органи?

— Жодного разу. Скажу відверто, що це була шкільна мрія. Спочатку планував стати юристом, але потім зрозумів, що хочу працювати саме в поліції, тому зовсім не шкодую про свій вибір. До нас є багато претензій, питань, на які часто не можеш дати відповіді, бо стримують ті чи інші фактори.

Втім, результати нашої праці нічим не гірші від роботи багатьох правоохоронних органів, зокрема і європейських та американських, ба більше, навіть у багатьох моментах вони кращі. Показник розкриття злочинів, встановлення кількості осіб, які їх скоїли, в країнах Європи чи в Америці коливається в межах 25–30%, інколи буває до 40%. У нас ця цифра більша — ​50%. Ми не говоримо про стовідсотковий результат, але я вважаю, що він наразі є непоганим, враховуючи умови, в яких доводиться працювати.

Леонід ОЛІЙНИК

Особлива справа

На слід гвалтівника вивели… сережки

— Пригадую одну історію, яка закарбувалася в пам’яті через складність та шалений тиск із боку медіа, громадськості, народних депутатів… Я тоді очолював Житомирський міський відділ поліції, це було приблизно 2 роки тому.

Узимку ввечері в парковій зоні батько знайшов свою юну дочку, яка була без свідомості, напівоголена, з тілесними ушкодженнями. Ми встановили, що дівчина вечірньої пори поверталась від подруги, але кількасот метрів не дійшла до дому. Батьки забили на сполох. Було холодно, і якби її знайшли пізніше, вона могла б і не вижити. Після цього постраждала кілька місяців перебувала в комі, ми ж спрямували всі зусилля на виявлення й затримання зловмисника.

Справа була дуже резонансною: чи не щодня телефонували журналісти, подавали численні запити народні депутати, політики, громадськість, мовляв, ми нічого не робимо, коли розкриємо злочин і так далі. Отож працювалося в рази складніше. Непросто було й тому, що в той вечір погода видалася мокрою, холодною, якихось слідів не лишилось, це були непроглядні хащі.

Аби розкрити цей злочин, ми залучили десятки спеціалістів, практично не бували вдома. Приблизно через місяць вийшли на слід: надійшла оперативна інформація, що в один із ломбардів намагалися здати сережки, схожі на ті, що зникли в потерпілої в ніч злочину. Переглянули камери спостереження, знайшли хлопця, який здавав коштовності. Він розповів, що його попросив знайомий. Цей юнак був замкнутий, ми тривалий час вивчали його психологічний портрет. З’ясувалося, що через складний характер із ним не хотіли знайомитися дівчата. На жертву ж поклав око, однак вона теж відмовляла. У той вечір він підстеріг її, напав, ударив та хотів вступити з нею в статеві відносини, але це не вдалось. Тож так і залишив її, фактично, помирати.

Ми розклали події того дня по поличках, посекундно встановили, як діяв зловмисник. Пізніше він свою вину визнав. За розбій за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України тепер відсидить за ґратами від 8 до 15 років.

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.