Вчора відбулося чергове захоплення приміщення телекомпанії із застосуванням сльозогінних газів...
Вчора відбулося чергове захоплення приміщення телекомпанії із застосуванням сльозогінних газів.
Конфлікт на луцькій телекомпанії „Аверс”, спричинений незгодами між її акціонерами, наближається до своєї кульмінації. Позаду – припинення виходу телекомпанії в ефір, зініційоване 23 серпня „старим” керівництвом, та відновлення трансляції через кілька годин після цього „новим”. На сьогодні, 2 вересня, призначено загальні збори акціонерів, які мали б з’ясувати, хто ж надалі очолюватиме ВАТ «Корпорація «Аверс». Претендентів на цю посаду два – багаторічний президент корпорації Олег Величко і тимчасово виконуючий обов’язки голови правління Леонід Кирильчук. На жаль, спроби домовитися про зустріч з паном Величком бажаного результату не дали. Олег Володимирович то відповідав, що перебуває поза межами Луцька, то казав, що зателефонує мені на мобільний сам, то взагалі перестав брати трубку свого мобільного. Тож наразі користуємося тими його аргументами, які вже були озвучені.
Натомість Леонід Кирильчук охоче погодився на відверту розмову. Хоча був заздалегідь попереджений, що запитання будуть незручними.
Олександр ПИРОЖИК
– Як стало відомо, пан Величко був відсторонений від посади ще 1 червня. З яких причин? – Рішенням зборів акціонерів його тимчасово усунули від виконання обов’язків – на час роботи комісії з перевірки діяльності товариства. Це відбулося тому, що протягом останніх років пан Величко ігнорував інтереси акціонерів, не звітував перед ними... Жодної інформації акціонери не одержували… – У вас були підозри, що хтось веде нечесний бізнес? – Ми не раз задавалися питаннями: чому рекламною діяльністю на „Аверсі” займається не телекомпанія, а приватне підприємство, яким, як з’ясувалося, керує дружина пана Величка? Чому вона орендує площі компанії за копійки? Чому одна з газет корпорації друкується в Луцьку, інша – у Львові, а із вказаного тиражу у 10 тисяч третина постійно списується? Не отримуючи відповідей на ці запитання, ми, зрештою, стали розцінювати подібні речі, як зловживання з боку сім’ї Величків, які завдають товариству збитків. – Після 1 червня пан Величко керував і надалі. Чому ви порушили це питання саме зараз? – Не хотіли виносити “сміття з хати”, думали, зможемо мирно врегулювати конфлікт. Пропонували пану Величку іти на переговори, пояснити ситуацію, дати відповіді на наші запитання. Але назустріч нам він не пішов. Ми змушені були звернутися за захистом своїх прав до суду… – Пан Величко назвав вас та інших членів команди, яка працювала в мерії, “монетарними акціонерами”. Мовляв, ви отримали акції, нічого у товариство не вклавши, а лише скориставшись статусом? – Ми такі ж засновники, як і він. Коли створювали товариство, то згідно з чинним законодавством чесно внесли свої частки, вклали власні кошти. Свої акції, крім тих, які одержали як засновники, викупляли за гроші. Якщо ми одержали ці акції незаконно, то чому він не звернувся у правоохоронні органи, чому не робить цього зараз? – Хто є акціонерами ВАТ «Корпорація «Аверс»? – Можу надати лише інформацію, хто офіційно зареєструвався на зборах 27 травня. Річ у тім, що всі акції товариства – на пред’явника, тож за останні місяці могли відбутися зміни. Тоді зареєструвалися: Леонід Кирильчук, Олег Іщук, Володимир Яцюра, Олег Величко, Любов Величко та Володимир Сінькевич. До речі, кілька років тому ми приймали рішення про те, щоб 5 відсотків акцій віддати трудовому колективу. Де ці акції зараз, допитатися в пана Величка ми так і не змогли. – Чому приміщення “Аверсу” опломбовував син Величка? – Хто б він не був, він не мав права виставляти працівників “Аверсу” за двері. До речі, коли Велички витурили людей за межі будівлі і опломбували її, а ми зайшли туди, щоб відновити трансляцію, виявили всередині двох «забутих» людей – друзів сина Величка. Довелося викликати міліцію і передати їх правоохоронцям. – Олег Величко заявив, що була спроба захопити приміщення рейдерською структурою з Рівного. Мета оборудки – усе продати… – Пан Величко, певно, судить по собі. З жодною фірмою у договірних стосунках ми не перебуваємо. А щодо продажу майна, то не пан Величко, а ми просили суд заборонити такий продаж. Бо в нас є підозри, що саме він готував майно товариства до продажу за безцінь. Як інакше пояснити той факт, що ним роками не здійснювалася переоцінка основних фондів, і сьогодні вартість приміщення, яке належить товариству (майже 4 тисячі квадратних метрів), «заморожена» на рівні 190 гривень за метр, що у десятки разів менше реальної вартості? – Може, це просто недогляд? – Може, і ми б так думали, якби не знали: у діючому статуті є запис, що голова правління має право одноосібно продати за балансовою вартістю майно і приміщення товариства. Ми заблокували цей процес. А як пояснити той факт, що за оренду приміщення корпорації приватне підприємство сплачувало 105 гривень на місяць, а корпорація йому за обслуговування комп’ютерної мережі – 7,5 тисячі? Це ж елементарне перекачування грошей на приватну структуру! І такою була система розрахунків по рекламі та комерційній інформації останніх 4-5 років. Тепер зрозуміло, з яких причин телекомпанія не могла виготовляти власної рекламної продукції. – На „Аверсі” є профспілка, колективний договір? – Наскільки мені відомо, немає. Ми пропонували пану Величку сформувати документи управління корпорацією, затвердити положення про трудовий колектив, раду трудового колективу. Відповіді не одержали. А коли стали аналізувати бухгалтерію, мене здивували відомості про виплату зарплатні журналістам. Чомусь пан Величко власною рукою коректував суми, на власний розсуд визначаючи, кому скільки виплатити. В результаті працівники отримували значно менше заробленого. Або таке питання: чому журналісти, монтажники, дизайнери не могли виготовляти власний продукт? Виявляється, тому, що це робила дружина пана Величка через свою фірму, а потім продавала “Аверсу”, як свій продукт. – Дехто каже, що за цим конфліктом стоїть тінь Кривицького, який прагне реваншу. А він сьогодні – ще й радник губернатора… – Те, що губернатор цікавиться конфліктом, – природно. А щодо Антона Кривицького, з яким я досі періодично спілкуюся, то я не чув, що він хоче повернутись у мерію. Думаю, ці заяви – або від безсилля, або елементарна “гра на публіку”. Ми діємо згідно з законом, а закон – на нашому боці.
