«Фрау Абажур» виготовляла сувеніри… з людської шкіри - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
«Фрау Абажур» виготовляла сувеніри… з людської шкіри

Ільза та Карл Кохи: подружжя садистів-збоченців.

Фото із сайту avatars.mds.yandex.net.

«Фрау Абажур» виготовляла сувеніри… з людської шкіри

Навіть сам комендант концтабору Бухенвальд Карл Кох не вселяв такого страху, як його дружина Ільза

Ніхто не думав, що зі скромної дівчини вийде справжній монстр

У звичайній німецькій родині в місті Дрездені в 1906 році народилася прекрасна дочка. Батьки покладали великі надії на майбутнє своєї дитини. Юна Ільза добре вчилася. Після закінчення школи вона влаштувалася працювати в бібліотеку. Була тихою, спокійною і начитаною. Тоді ще ніхто не міг подумати, що зі скромної дівчинки, яка проводила багато часу серед книжкових стелажів, вийде справжній монстр.

Переломний момент у житті Ільзи настав із приходом до влади Адольфа Гітлера в 1932 році. Саме тоді вона, поки що життєрадісна і скромна, вступила в націонал-соціалістичну партію, на чолі якої стояв фюрер. Лідер руху сподобався дівчині, та і його політична програма здалася їй грамотною й обґрунтованою. Вона занурилася в партійну роботу. У 1936-му її професійна діяльність також зазнала істотних коригувань: тепер Ільза працювала секретарем концентраційного табору Заксенхаузен.

Про звірства Дияволиці з Бухенвальда було знято фільм «Ільза-вовчиця СС» (1975 р.)
Про звірства Дияволиці з Бухенвальда було знято фільм «Ільза-вовчиця СС» (1975 р.)

 Після вступу в НСДАП і успішного працевлаштування Ільза познайомилася із членом партії Карлом Кохом, вийшла за нього заміж. Раніше чоловік промишляв крадіжками і шахрайством, а тепер, завдяки партійним знайомствам, просунувся кар’єрними та соціальними сходами і став комендантом Заксенхаузена. Незабаром Карла перевели в новий, зовсім недавно організований табір Бухенвальд, і вірна дружина пішла за ним.

Краще було згоріти в печі, ніж зустрітися з нею

На новому місці роботи подружжя Кохів отримало необмежену владу над ув’язненими. Особливою садистською жорстокістю відзначилася Ільза, яку чоловік-комендант призначив на посаду старшого наглядача серед охоронців жіночої статі. Варто зазначити, що в інтимному плані Ільзі не дуже-то пощастило з чоловіком: виявилося, що у Карла були гомосексуальні нахили, і дружина його не приваблювала. Комендант захопився ув’язненими чоловіками, які не мали можливості ухилитися від брудних домагань Коха.

Садистка вибирала найпривабливіших в’язнів для любовних утіх: вона буквально ґвалтувала чоловіків, змушувала їх підкорятися будь-яким її наказам.

В Ільзи ж з’явилися ще більш жорстокі розваги. Вона придумувала пекельні знущання над в’язнями табору: відправляла їх мити доріжки за допомогою зубної щітки, а потім нещадно била батогом тих, хто не вкладався у відведений термін. Як неважко здогадатися, впоратися з мерзенними наказами Ільзи не міг ніхто, тому удари батогом діставалися кожному.

Також садистка вибирала найпривабливіших в’язнів для любовних утіх: вона буквально ґвалтувала чоловіків, змушувала їх підкорятися будь-яким її наказам. Ільза була в захваті від можливості принижувати, заподіювати біль, ображати і при цьому відчувати себе безкарною.

В’язні, які дивом врятувалися, згадували, що Бухенвальдська Відьма любила інспектувати табір верхи на білому коні, прямо з сідла «пригощаючи» беззахисних людей улюбленою нагайкою.

Читайте такожНа Волині люди отруїлися чадним газом

Подружжя Кохів поплатилося за свої звірства ще задовго до розгрому армії Гітлера. У 1942 році комендант Бухенвальда був звинувачений у хабарництві, привласненні казенного майна і вбивстві доктора Вальтера Кремера, який лікував Коха від сифілісу і міг комусь про це проговоритися. У зв’язку з такими звинуваченнями Карл був заарештований і незабаром розстріляний. Його дружину також взяли під варту, проте скоро зняли з неї всі звинувачення й відпустили.

Заслужене покарання знайшло вбивцю-збоченку лише після закінчення Другої світової війни. Особливим звірством, у якому підозрювали фрау Кох, було виготовлення різних предметів побуту, наприклад, абажурів для освітлювальних приладів, із людської шкіри та кісток. Саме тому за Ільзою закріпилося прізвисько Фрау Абажур. Казали, найбільшою цінністю для дияволки була шкіра циган і радянських полонених з татуюваннями на спині та грудях.

Однак слідчим так і не вдалося відшукати речові докази, тому Бухенвальдську Відьму не було засуджено до смертної кари. 15 січня 1951-го західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзи Кох, згідно з яким вона провела в ув’язненні близько двадцяти років, після чого повісилася у своїй камері. На той час їй було за шістдесят.

Марина ЛУГОВА.