Факт залишається фактом: допоки наші усе ще постсовєцькі політики та владоможці декларують свою готовність визнати Українську повстанську армію воюючою стороною за українську державну незалежність — чи то після ретельної перевірки діяльності кожного учасника національно-визвольного руху в Україні сорокових-п’ятдесятих років минулого століття, а чи без неї, але в якомусь заобрійному майбутньому, допоки вони закликають борців за незалежну українську державу помиритись із учасниками Другої світової війни, допоки усе ще штучна національна напруга залишається для декотрих політиків найдієвішим засобом впливу на Україну та українців, ряди колишніх воїнів УПА стають усе рідшими і рідшими...
Петро БОЯРЧУК
Факт залишається фактом: допоки наші усе ще постсовєцькі політики та владоможці декларують свою готовність визнати Українську повстанську армію воюючою стороною за українську державну незалежність — чи то після ретельної перевірки діяльності кожного учасника національно-визвольного руху в Україні сорокових-п’ятдесятих років минулого століття, а чи без неї, але в якомусь заобрійному майбутньому, допоки вони закликають борців за незалежну українську державу помиритись із учасниками Другої світової війни, допоки усе ще штучна національна напруга залишається для декотрих політиків найдієвішим засобом впливу на Україну та українців, ряди колишніх воїнів УПА стають усе рідшими і рідшими.
Саме це і впало першочергово у вічі на мітингу з нагоди вшанування подвигу повстанської чоти Берези на місці її нерівного бою з гітлерівськими загарбниками та світлої пам’яті полеглих у тому бою повстанців, що відбувся минулої неділі в Новому Загорові Локачинського району. Навіть порівняно з двома попередніми роками було їх тут цього разу помітно менше. І саме тому такою гострою і полиново-гіркою водночас була проповідь благочинного Локачинського благочиння УПЦ Київського патріархату протоієрея Тараса на повстанській могилі. — Не за таку Україну вони проливали свою кров, — сказав, зокрема, отець Тарас про колишніх повстанців та нинішні наші реалії, — в якій панують продажність, недбальство і недолугість вибраних нами керівників та владців, що тільки обнадіюють обіцянками, але їх не виконують. І не таку Україну вони надіялись бачити в сьогоднішній день. Ми бачимо, що нема порядку ні в державі, ні в сім’ях людських… І правда в тому, що ніхто не старається дбати про український народ, який багато років зазнавав поневолення. Заступник голови обласної ради Володимир Банада зазначив однак, що “попри тимчасові негаразди, гальмування, не швидкий хід… українська держава є”. І висловив свою переконаність в тому, що іще в цьому поколінні, ще зараз ми з вами відчуємо подих і поступ української України з українським Президентом. Від імені голови обласної ради Анатолія Грицюка і депутатського корпусу він привітав усіх присутніх на мітингу з урочистістю та висловив глибоку шану і повагу полеглим тут героям повстанського руху. Услід за цим заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук зазначив, що дійсно, сьогодні не все зроблено для тих людей, котрі змагалися і страждали за незалежну українську державність. І підкреслив, що омріяна борцями за незалежну українську державу Україна відбудеться остаточно, коли більше буде тих, хто приводить своїх дітей на ці святі місця і розказує їм правдиву історію про свою рідну землю, а вони будуть виростати такими ж патріотами, як ті хлопці, котрі стояли тут в 1943 році. Голова Волинського крайового братства ветеранів ОУН — УПА імені Клима Савура Микола Стасюк у своїй промові підкреслив, що в Другій світовій війні лише одна військова сила – Українська повстанська армія – воювала за Україну під синьо-жовтим прапором, під Тризубом і Гімном “Ще не вмерла Україна”, які сьогодні є державними символами України. Велику вдячність від імені ветеранів ОУН – УПА висловив Микола Федорович недавньому депутатові Верховної Ради України, а нині заступникові голови обласної ради, голові обласної організації Української народної партії Борисові Загреві, який допоміг побудувати меморіал героям у Новому Загорові і ще таких п’ять пам’ятників на Волині, а також подякував обласній раді та облдержадміністрації за фінансову підтримку, яку вони надають санаторієві “Говерла” в Моршині, де оздоровлюються колишні повстанці. Зовсім несподіваною була промова, з якою виступив досі ніким не знаний в Новому Загорові історик і філософ з Італії професор Даніло Збрана. Приїхавши в Україну, він не обминув нагоди побувати на святі в Новому Загорові, вважаючи своїм обов’язком вклонитися світлій пам’яті українських повстанців. Бо, сказав в інтерв’ю кореспондентові “Волині”, вони не тільки боролися з фашизмом і нацизмом, а головне — з ленінізмом-сталінізмом, з комуно-більшовицькою імперією ГУЛАГів, від яких Східна Європа, надто ж Україна, зазнали значно більших втрат, ніж від гітлерівського фашизму і німецького нацизму. Про цю боротьбу і розповів він у своїй книзі “Ідеалом було страхіття”, яку італійська преса назвала “бомбою”, що, вибухнувши невідомою для багатьох італійських читачів правдою про нашу історію та злочини комуно-більшовизму. А виступ свій сеньйор Даніло завершив емоційною до пронизливого болю поезією в прозі “Хлопці свободи”, яку присвятив полеглим героям повстанського руху в Україні сорокових-п’ятдесятих років загалом.
