Волинянка, щоб найкраще за всіх знати про дружину падишаха Роксолану, вивчила турецьку мову - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
Волинянка, щоб найкраще за всіх знати про дружину падишаха Роксолану, вивчила турецьку мову

Письменниця завжди отримує величезну насолоду, перебуваючи у храмі книг.

Фото із сімейного архіву.

Волинянка, щоб найкраще за всіх знати про дружину падишаха Роксолану, вивчила турецьку мову

І відкрила іншу султану – українку Надію, Хатідже Турхан

Напевно, не знайдеться людини в Україні, яка б не чула про знамениту уродженку Рогатина Хюррем, яка, будучи наложницею в турецькому гаремі, здобула прихильність і любов самого султана Сулеймана, впливала на політику Османської імперії? Багато людей із завмиранням у серці дивилися серіал «Величне століття. Роксолана». Але не всім відомо, що детально досліджує цю тему впродовж багатьох років уродженка Нововолинська Олександра Шутко (Патай). З-під її пера уже вийшли книги «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія», біографічний нарис для дітей «Роксолана», подарункове видання «Роксолана: життєпис», «Жіночий султанат: влада та кохання» і роман-трилогія «ХатіджеТурхан». А зовсім нещодавно на телеканалі «1+1» показали серію про Роксолану проекту Акіма Галімова «Таємниці великих українців» за її участі.

Кандидат мистецтвознавства, журналістка Олександра Шутко чи не вперше звернулася до вивчення біографії Роксолани на підставі не лише українських, а й турецьких, польських, російських, західноєвропейських та й навіть американських досліджень. Це допомогло відкрити нові, досі не відомі широкому загалу українців факти з життя цієї загадкової жінки. Про все це – у розмові з авторкою.

«У складні часи поєднала музику з журналістикою»

– Пані Олександро! Давайте коротко повернемося у ваше минуле, зокрема, у ті часи, коли жили у шахтарському місті.

– Народилася я 1979 року у Нововолинську, в родині інженерів. Батьки тривалий час працювали зв’язківцями на шахті № 4, а згодом – у міському «Укртелекомі». Мешкали ми спочатку на Шахтарському, а потім – на 5-му мікрорайонах. Звідти я пішки, бо в 1990-х почалися проблеми з громадським транспортом, ходила до загальноосвітньої і музичної шкіл у центрі міста. Тоді ще не було асфальтованої дороги у приватному секторі, тож доводилося навесні та восени місити ногами багнюку. Але в дитинстві цих незручностей не помічаєш, бо навколо тебе – такі цікаві краєвиди із кар’єрами, териконами, яблуневим цвітом.

– З дитинства ви захопилися музикою, а згодом закінчили Національну музичну академію імені П. І. Чайковського. Що привело в журналістику?

– У 16 років я вступила до Волинського музичного училища по класу фортепіано і чотири роки жила та навчалася у Луцьку. Після його закінчення з червоним дипломом вступила до київської НМАУ ім. П. І. Чайковського. Мешкала в гуртожитку з найкращими молодими музикантами країни. Моєю сусідкою по кімнаті була композиторка Ірина Лайко, з якою ми стільки всього нафантазували-намузикували, що досі згадуємо той час із усмішкою.

Читайте також: Викладач англійської… ходить у 7-й клас.

Потім вступила до аспірантури, працюючи у столичній музичній школі. Це був складний час фінансових та моральних випробувань. Довелося шукати нові шляхи та підробітки. Оскільки завжди любила писати, запропонувала свої статті про музику й концерти у філармонії в газету «Слово Просвіти», де їх надрукували. Пізніше доля звела з редакцією тоді популярної газети «Вечірні вісті», до якої мене взяли штатним працівником. А 2011 року я захистила дисертацію і отримала ступінь кандидата мистецтвознавства. Весь цей час мене підтримував майбутній чоловік – соліст Національної філармонії, заслужений артист, флейтист Юрій Шутко, з яким побралися 2012-го у Львові, звідки він родом.

«Прочитавши першоджерела, зрозуміла, що наше уявлення про цю величну жінку побудоване на міфах і легендах»

– Що спонукало й допомогло вам глибоко вивчити історію життя Роксолани?

– Попри мистецький фах та роботу журналістом, я з дитинства захоплювалася темою Сходу і Роксолани, яка була українкою за походженням, а після полону кримських татар опинилася в гаремі могутнього султана Сулеймана. Перечитала про неї всю художню та наукову літературу, яка виходила не тільки у нас, а й у Росії, Польщі. Оскільки все життя Роксолана провела в Стамбулі, мені дуже кортіло дізнатися: що ж про неї писали турки? Тому вивчила турецьку мову, щоб мати можливість читати турецькі історичні джерела.

Оскільки все життя Роксолана провела в Стамбулі, мені дуже кортіло дізнатися: що ж про неї писали турки? Тому вивчила турецьку мову, щоб мати можливість читати тамтешні історичні джерела

Звідки взявся цей потяг до Сходу? Припускаю, це може бути пов’язано з моїми пращурами. Моє дівоче прізвище Патай, воно містить натяк на східне походження. Але, на жаль, жодної інформації про східних родичів наша родина не має. Батько родом із Львівщини, мама – росіянка.

Нагадаємо, суддівська дочка назвала українців «бидлом» і виправдовувала російських окупантів.

Вивчаючи турецьку мову, для її удосконалення та мовної практики почала їздити до Туреччини. Звичайно, багато читала. Дуже мене зацікавили історичні твори про гареми загалом та про нашу Роксолану особливо. Прочитала з десяток книг і усвідомила, що наше уявлення про неї пов’язане з великою кількістю міфів та легенд. Почала більш серйозно досліджувати це питання. Коли матеріалу вже мала достатньо, вирішила його систематизувати та написати книгу під назвою «Роксолана: міфи та реалії», яка за рік два рази видавалась та ще й вийшла у турецькому перекладі в Стамбулі під назвою «Hürrem Sultan». Тепер турки мають змогу читати про те, що кохана дружина султана Сулеймана була українкою. Отриманої з турецьких досліджень й архівних документів інформації вистачило ще на кілька книжок мого авторства та роман-трилогію про іншу султану-українку Надію, ХатіджеТурхан.

«Жіночим султанатом зацікавилася і… Юлія Тимошенко»

– Розкажіть, будь ласка, про участь у проєкті «Таємниці великих українців».

– Автори цього масштабного телевізійного проєкту зв’язалися зі мною ще два роки тому з пропозицією розповісти для документального телесюжету про Роксолану та про певні моменти з її біографії. До того я вже з ними співпрацювала, знімаючи у Стамбулі сюжет до фільму «Скарби нації» про гетьманські клейноди. Отож залюбки пристала на їхню пропозицію.

Ми спершу зняли пілотний проєкт, а потім вже приступили до зйомок серії про Роксолану з 8-серійного документального фільму «Таємниці великих українців». Фактично це було кілька знімальних днів у різних локаціях, зокрема і в столичному архіві. Тоді зрозуміла, що робота на камеру – це дуже кропітка й довготривала справа. Хвилина на екранах телевізорів – це години зйомок з великою кількістю дублів із різних ракурсів та ще й у заздалегідь обговореному вбранні. Насправді, я тоді дуже втомилася і навіть охрипла. А після виходу в ефір серії про Роксолану та погляду на себе збоку одразу ж сіла на дієту (сміється).

– Чим може привабити читача нова ваша книга «Гарем османських султанів. Доба «жіночого султанату»?

– У ній – докладно про султанський гарем, його структуру та історію. Окрему увагу приділяю його сторожам – євнухам, процедурі кастрації і службі в гаремі. Водночас розкриваю таємниці мистецтва кохання по-османськи, яким володіли султани. У книжці, окрім знаних султан Роксолани, Нурбану, Сафіє, Кьосем і ХатіджеТурхан, містяться і біографії маловідомих гаремниць – Махідевран, Гюльфем, Хуббі, Махфіруз, Халіме тощо.

– Що в найближчих планах?

– Невдовзі має вийти мій художній роман про Роксолану. Спершу я побоювалася братися за цю тему, яку майстерно висвітлили письменники Осип Назарук, Павло Загребельний, Сергій Плачинда та ін. Але трохи згодом, під час сидіння на карантині, з’явилася ідея створити такий роман про Роксолану, в якому вона була б не просто коханкою й дружиною султана Сулеймана (традиційний образ в українській літературі) або ж знаною інтриганкою (типове зображення цієї султани у західноєвропейській і турецькій літературі), а знаковою особистістю, котра активно впливала на державні справи й міжнародну політику османів. Тому для написання першого тому було обрано події, що відбувались у житті Роксолани у 1540–1551 роках, коли вона перебувала в зеніті слави та влади. Зараз працюю над написанням другого тому. Планую написати роман-трилогію.

– Пані Олександро, чи знаєте ви свого читача?

– За шість років сформувався його портрет. Це в основному жінки середнього і старшого віку. Минулого року до списку прочитаних політиком Юлією Тимошенко на карантині книг увійшла і моя праця «Жіночий султанат: влада та кохання». Але пишуть мені і хлопці-студенти, які захищають магістерські, дипломні роботи не тільки з історії, а й з літератури і навіть кінематографії. А ще дівчатка-підлітки – шанувальниці турецького серіалу «Величне століття».

– Ви уже тривалий час живете в Києві. Чи часто навідуєтеся у рідне місто?

– У Києві я вже більше 20 років. Мої батьки живуть у Нововолинську в приватному будиночку, де вирощують, окрім звичної для тих країв городини, ще й соковиті кавуни, дині та персики. До карантину часто у них бувала, навіть робила у міській бібліотеці презентації своїх книжок. Дякую за сприяння у цьому директорці Світлані Кухарук. Останнім часом не їду на Волинь. Сподіваюся, влітку хвиля захворюваності спаде, і я зможу спокійно відвідати свою малу батьківщину.