Історія невдалого аборту: «Моя мама 30 років думала, що я померла» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.05 € 31.85
Історія невдалого аборту: «Моя мама 30 років думала, що я померла»

«Мені було нелегко з цим жити, але я не гніваюся на тебе», — сказала Меліса матері при зустрічі.

Фото із сайту dailymail.co.uk.

Історія невдалого аборту: «Моя мама 30 років думала, що я померла»

Коли Мелісі Огден було 14, вона дізналася, що мати намагалася її позбутися. І почала шукати неньку!

Дівчинку врятувала медсестра, яка почула дитячий крик із контейнера з медичним сміттям у лікарні США. Немовля вижило, хоч 19–річна мати, котра наважилася на медикаментозний аборт на 8–му місяці вагітності, вважала, що воно померло. Може, так і сталося б, якби кволий плач із смітника не почула медсестра…

Лікарі думали, що дівчинка сліпа і має смертельний порок серця. Однак її вдочерили, і вона росла практично здоровою. Цю дивовижну історію розповіло ВВС.

«Це неймовірно, — визнає сама Меліса, якій зараз 41 рік. — Просто не можу повірити в це».

Вона написала книгу про себе. Каже, що дізналася, що вижила після аборту, коли проговорилась сестра в її прийомній сім’ї. «Знаєш, Мелісо, мої батьки мене принаймні хотіли», — випалила вона під час якоїсь сварки. Це було шоком для 14–літньої дівчинки. Думки про матір, яка кинула, не давали спокою ні вдень, ні вночі.

Те, що Меліса вижила, — абсолютне диво, бо її бабуся, яка працювала в лікарні, де вона народилася, наказала колегам «залишити дитину в кімнаті помирати».

І в 19 років Меліса твердо вирішила знайти свою рідну матір. Пошуки тривали більше десяти літ, але врешті–решт вона знайшла її та відкрила для себе приголомшливу правду. «Моя мама впродовж тридцяти років була переконана, що я померла в лікарні. Їй не сказали, що я вижила, — розповідає жінка. — Вона навіть не знала, кого народила — хлопчика чи дівчинку».

Від своєї біологічної матері, ім’я якої Меліса відмовилася називати, дізналася, що не хотіла робити аборт: «Моя бабуся — її мати — була досвідченою і поважною медсестрою, і місцевий акушер–гінеколог був її другом. Разом вони в прямому сенсі примусили мою матір позбутися дитини проти її волі. Вони змогли обійти правила, тож працівники медзакладу думали, що це її власний вибір».

Те, що Меліса вижила, — абсолютне диво, бо її бабуся, яка працювала в лікарні, де вона народилася, наказала колегам «залишити дитину в кімнаті помирати». Вона відкрито розповіла про це своїй родині. «Мені було нелегко з цим жити, — каже Меліса, коментуючи слова бабусі. — Але я не гніваюся на неї. Всі ми робимо помилки. Мені її дуже шкода. І я завжди буду запитувати себе, що змусило її вчинити саме так, який життєвий досвід?».

Меліса переконана, що фортуна усміхнулася їй: спершу — коли вона вижила, а потім — коли отримала і прийомних, і біологічних батьків. Вона бачиться зі своєю матір’ю, коли «дозволяє час». І каже: «Моя біологічна сім’я — величезна частина мого життя». Згадує, що побачила невимовний жаль та сум в очах рідної матері під час їхньої першої зустрічі. Але врешті–решт віднайдена рідна людина стала джерелом її радості.

Адам Ілей, Джо Аднітт.

Читайте також: У Китаї тепер замість однієї дитини вимагають трьох