Курси НБУ $ 29.25 € 30.58
Проблеми ринку деревини змусили «Кроноспан УА» з Нововолинська долучитися до створення законів

Такий вигляд має «Кроноспан УА» з висоти пташиного польоту. Генеральний директор ТОВ «Кроноспан УА» Наталія Покінська.

Фото з архіву компанії «Кроноспан УА».

Проблеми ринку деревини змусили «Кроноспан УА» з Нововолинська долучитися до створення законів

Ця нововолинська компанія буквально за декілька років пройшла шлях від одного з найбільших підприємств Волині до лідера всієї української деревообробної галузі. Компанія «Кроноспан» активно розвивається, інвестує в Україну понад пів мільярда євро, дає достойну роботу сотням українців. Але сучасні вітчизняні реалії ведення бізнесу змушують її не зупинятися, а перейматися масштабними проблемами лісової, деревообробної та меблевої галузей. Що спонукало підприємство стати активним учасником процесу розробки нового законопроєкту «Про ринок деревини» — ​в інтерв’ю з генеральним директором ТОВ «Кроноспан УА» Наталією Покінською (на фото)

Одна з найбільших інвестицій в Україні

— Два останні роки видалися непростими, — ​розпочала Наталія Петрівна. — ​Займалися нарощуванням виробничих потужностей на підприємстві в Нововолинську — ​на новозбудованій лінії OSB та реконструйованій — ​ДСП. Паралельно освоювали інвестиції на заводі в Городку на Рівненщині. Цьогоріч подолали численні штучні перешкоди, перейшли в активну фазу будівельно­монтажних робіт. Обсяг інвестицій на Рівненщині становить понад 400 млн євро — ​це одне з найбільших капіталовкладень у розвиток України за останні роки. Вже освоїли перші 250 млн євро. Тепер це велике підприємство, яке займає площу в 90 га та зводиться з використанням найсучасніших технологій. На мегабудівництво залучено майже 600 спеціалістів­будівельників та монтажників. Про його обсяги красномовно свідчить той факт, що для забезпечення залізобетонними конструкціями були задіяні всі українські виробники таких будівельних матеріалів. До кінця року маємо запустити першу лінію, наступного року — ​другу.

— Наталіє Петрівно, а коронавірус вам не став перешкодою у реалізації планів?

— Намагалися долати проблеми. Зараз боїмося, аби знову не ввели локдаун. Бо тоді під загрозою буде приїзд спеціалістів з­за кордону для запуску заводу. Ми на рівні всієї oрганізації відповідально ставимося до здоров’я наших працівників. Тому максимально доносимо до свого колективу інформацію про необхідність вакцинації. 40 відсотків персоналу вже отримали щеплення, плануємо, що в листопаді це буде мінімум 60 відсотків.

— Чи збереглася тенденція щодо зростання попиту на вашу продукцію?

— Незважаючи на торішній локдаун, спостерігаємо й надалі затребуваність продукції українських меблевиків, а отже — ​є попит і на нашу сировину. Однак зараз в економіці новий неприємний «челендж» — ​здорожчання енергоносіїв, що суттєво впливає на будь­яке виробництво та спричиняє зростання собівартості продукції. Спочатку плитних матеріалів, а потім і готових меблів. У той же час найбільше непокоїть суттєве підвищення цін на деревину в Україні. Адже через високу собівартість наша продукція може стати неконкурентоздатною на міжнародних ринках.

Чому потрібні чесні правила гри?

— Саме тому ви включилися в розробку проєкту закону «Про ринок деревини»?

— Деревообробна і меблева галузі України мають високий стимул і потенціал для розвитку в порівнянні з іншими країнами. Якщо, наприклад, торік у Польщі обсяг експорту меблів становив 12 млрд євро, то в нас всього 600 млн євро. А це — ​робота тисяч громадян і відповідно — ​податки. Одна з причин, які гальмують розвиток деревообробних підприємств, — ​відсутність правил гри на українському ринку деревини. Постійно змінюються умови її продажу, проведення аукціонів, виникає штучний дефіцит продукції, ціни необґрунтовано зростають.

— Які ще фактори могли вплинути на цей негативний процес?

— Є сезонний ажіотаж навколо цін на сировину, який виникає час від часу. Але хаос на ринку деревини спостерігається вже другий рік поспіль. Скасували будь­які правила торгівлі, які діяли раніше, а нових — ​сталих і збалансованих — ​не запровадили. Відтак переробники не мають гарантій, що згодом можна придбати необхідні обсяги деревини, ціна на які не буде захмарною.

На нашу думку, в законі необхідно прописати умови щодо першочергового забезпечення деревиною українських деревообробних підприємств, які здійснюють глибоку переробку деревини саме в Україні, і лише потім відправляти необроблену деревину за кордон. Україна повинна експортувати готову продукцію! А цього немає.

Вся ця ситуація спонукає нас обрати активну суспільну позицію та разом з Європейською бізнес­ асоціацією, Українською асоціацією меблевиків, асоціацією «Меблідеревпром» долучитися до створення збалансованого законопроєкту «Про ринок деревини». Це непросто. Але добре, що в народних депутатів теж є бажання вирішувати проблему та допомагати українським підприємствам. Зараз розроблена вже третя версія законопроєкту парламентського комітету з питань економічного розвитку. Саме її рекомендовано до першого читання. Однак і його треба буде доопрацьовувати та вносити правки під час другого читання. На нашу думку, в законі необхідно прописати умови щодо першочергового забезпечення деревиною українських деревообробних підприємств, які здійснюють глибоку переробку деревини саме в Україні, і лише потім відправляти необроблену деревину за кордон. Україна повинна експортувати готову продукцію! А цього немає. Як результат, новозбудована лінія OSB у Нововолинську працює лише на 60 відсотків потужності, тоді як український споживач змушений купувати імпортну OSB. Тому сподіваємося, що депутати підтримають пропоновані правки до законопроєкту. А це врешті виведе ринок деревини з кризи.

— Пригадую, шість років тому депутати прийняли мораторій на експорт необробленої деревини. Це не допомогло?

— Мораторій дав певний позитивний ефект для економіки, але часу його дії та стимулів для розвитку переробки в Україні все­таки замало. Крім того, уряд програв Євросоюзу арбітражний спір щодо скасування мораторію. Зараз Європейський Союз тисне на Україну, аби анулювати його або модифікувати. Однак варто створити підґрунтя для розвитку деревообробки в Україні. Електронні аукціони можуть бути, але з чіткими умовами. Повинні функціонувати довгострокові контракти, які б забезпечували стабільність виробнику — ​це так звані оферти, що гарантують забезпечення деревиною до 50% обсягу минулорічної переробки.

Прозорі правила гри, підтримка українських переробників — ​запорука стабільного розвитку галузі. Особливо коли в неї вже інвестовано більш ніж пів мільярда євро. Чому інші країни прагнуть, аби з деревини виробляти більше продукції і її відправляти на експорт, а наша — ​ні?

Бізнес зацікавлений у відновленні лісових ресурсів

— Наталіє Петрівно, побутує думка, що із збільшенням потужності переробних підприємств знищуються ліси — ​легені нашої землі.

— Ми інвестуємо сотні мільйонів євро і зацікавлені в стабільній роботі в Україні багато років. Для цього лісові ресурси повинні використовуватися раціонально та примножуватися. Держава має системно збільшувати рівень лісистості, ефективно за лісами доглядати. Для цього ми, бізнес, платимо податки, купуємо деревину за ринковими цінами. Ці кошти якраз і потрібно спрямовувати на висадку нових лісів. Ми не зацікавлені в безконтрольному експорті необробленої деревини за кордон. Ми — ​за сталий розвиток і відновлення лісів. За те, аби лісгоспи сертифікували деревину за стандартами FSC і могли довести аудиторам, що всі вирубки проведені законно. Впевнена, що лісопереробники можуть бути забезпечені сировиною без жодної шкоди для навколишнього середовища.

— Що нового вдалося зробити останнім часом в екологічному плані?

— Питання збільшення екологічної безпеки для «Кроноспану» завжди пріоритетне. Тому ми намагаємося бути лідерами в галузі в царині екологічних новацій. Для зменшення негативного впливу автотранспорту на навколишнє середовище переходимо на постачання сировини залізницею — ​зараз маємо 236 вагонів­лісовозів, ще 100 плануємо придбати. Купили електричні навантажувачі замість дизельних. Попри карантин та пандемію в 2020–2021 роках введені в експлуатацію та ефективно працюють два сучасні електростатичні фільтри вологої очистки WESP — ​на лініях з виробництва ДСП та ОСП. Така система очистки дає змогу до 95% зменшити викиди пилу та запах, що утворюються в процесі сушіння деревини.

У квітні 2021 року «Кроноспан» реалізував проєкт GROW. Наші працівники висадили близько 16 тисяч саджанців сосни і дуба на території Володимир­Волинського лісгоспу. Це традиційна акція, яку ми намагаємося проводити щорічно.

Читайте також: «Купувати вугілля за кордоном, а не добувати своє — це корупція».

— Які принципи, крім стабільного, ефективного і чіткого циклу виробництва, сповідує «Кроноспан УА»?

— Соціальні програми благодійництва, де перше місце зайняла боротьба з COVID–19 і допомога з ремонтом у міській лікарні. Друге — ​підтримка навчальних закладів. Ми повинні робити все, аби діти не виїжджали з нашого та інших міст. Тоді не буде відчуватися нестачі кадрів і молодь працюватиме на розбудову рідного регіону. 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel