Михайло Горбачов зробив дуже оригінальний крок — він взяв авторські права на власне ім’я. Таким чином він хоче покінчити із зловживаннями ним у комерційних цілях. Віднині, за словами помічника колишнього президента СРСР, слова «Горбачов» і «Горбі» будуть вважатися брендом.
Михайло Горбачов зробив дуже оригінальний крок — він взяв авторські права на власне ім’я. Таким чином він хоче покінчити із зловживаннями ним у комерційних цілях. Віднині, за словами помічника колишнього президента СРСР, слова «Горбачов» і «Горбі» будуть вважатися брендом. Чашу терпіння переповнила витівка одного виробника російської горілки, який використав на етикетках його портрет із виразним натяком на антиалкогольну кампанію 1980-х років. А тут ще ім’я Михайла Горбачова вирішили поексплуатувати без дозволу при продажу будівельних матеріалів у США і локшини в Японії. Теж, очевидно, із натяком. Горбачов дозволив використання своєї фотографії із підписом «Горбі» для реклами піцци і комп’ютерів. Його помічник Володимир Поляков зазначив, що гонорари, одержані від фірм, які торгують піццою і комп’ютерами, йдуть на благодійні цілі, в тому числі у Фонд Горбачова. А в майбутньому ім’я Горбачова можна буде використовувати тільки на солідних товарах. У випадках же порушень і зловживань будуть подаватися позови до суду.
АСТРОНОМИ ЖИВУТЬ ДОВГО Їх заняття потребують величезного напруження розумових сил, часто доводиться працювати ночами, в холодних приміщеннях. І все ж багато астрономів доживають до глибокої старості. На чолі їх — французький академік Фонтенель, який прожив сто років (1657—1757). Життєві планки інших знаменитих астрономів — Кассіні прожив 97 років, Сабін — 94, Меран — 93, Марія Соммервіль — 92, Фалес, Ері, Гумбольдт, Робінсон і Лонг дожили до 90 років. Можна було б навести ще багато прикладів довголіття астрономів, з яких чимало користуються всесвітнім визнанням і перейшли вісімдесятирічний рубіж. Нагадаємо лишень Гершеля і геніального Ньютона.
ОСТРІВ НА РЕЙДІ Острів Вознесіння, який знаходиться в Центральній Атлантиці, колись називався так: «Корабель її Величності «Вознесіння», який стоїть на рейді». Справа ось у чому. 1815 року на острові розташували військовий гарнізон. Але у державній скарбниці не було грошей на його утримання. Тоді й вдалися до хитрощів: острів перейменували в корабель, а для флоту у Великобританії ніколи не шкодували коштів. Місцевих жителів почали називати матросами, і вони повинні були під командою офіцера нести службу. Лише 1881 року острову повернули його колишню назву і статус.
ЦАР-БДЖОЛА У 1861 році англійський натураліст Уоллес побачив в одному з віддалених куточків Нідерландів дику бджолу величезних розмірів — майже як колібрі. Після того вона нікому не потрапляла на очі. І ось зовсім недавно у джунглях Індонезії учені знову відкрили цей вид, якому дали ім’я «халікодома плуто». Місцеві жителі називають халікодому цар-бджолою. Агресивністю вона не відзначається, за весь період спостережень лише раз когось вжалила.
’БУБЛЬГУМ’ ПОЧИНАЄ НАБРИДАТИ З усіх випадкових відкриттів в історії людства винахід, зроблений 75 років тому американським бухгалтером Вальтером Дімером, може вважатися найбезглуздішим. Додавши в сировину для жувальної гумки рожевий фарбник, кукурудзяний сироп і цукор, він винайшов пресловутий “бубльгум” — гумку, яку можна роздути в бульбашки. Відкриття стало джерелом радості багатьох мільйонів дітей і невдоволення мільйонів дорослих у всьому світі. Популярність “бубльгума” не згасає. Щорічно його реалізується на 500 мільйонів доларів. Діти в усіх країнах продовжують змагатися у роздуванні кольорових бульок, хоча навряд чи кому вдасться побити рекорд Сюзанни Уільямс з Каліфорнії — 58,4 сантиметра. Тим часом, дорослі обмінюються досвідом, як позбавитися набридливої липучки. Під час недавньої чистки Статуї Свободи від символа Америки відліпили 272 кілограми цього продукту.
РЕЗЕРВ ГОЛОВНОГО КОМАНДУВАННЯ У серпні 1841 року відбувся дивний морський бій між флотами Аргентини і Уругваю. У розпалі битви уругвайський головнокомандуючий дізнався, що запас артилерійських снарядів вичерпався. Він уже зібрався капітулювати, коли йому доповіли, що на флагманському кораблі накопичилося багато затверділого голландського сиру. До того ж головки його за калібром співпадають із розстріляними снарядами. Американський капітан Джон Ко, який командував уругвайським флотом, наказав негайно зарядити всі гармати і зробити пробний постріл. Більше нічого й не треба було: противник спочатку розгубився, а потім впав у паніку. Аргентинці подумали, що проти них застосували якусь нову секретну зброю, тому їх командувач видав наказ про відступ.
