Курси НБУ $ 29.25 € 30.48
«Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід!» (Відео)

Андрій Хливнюк надав таких нових крил відомій всім українцям пісні, що це помітив і один з найкращих гітаристів планети — Девід Гілмор.

Фото із сайту segodnya.ua.

«Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід!» (Відео)

З початком війни з легкої руки соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка українська пісня «Червона калина» зазвучала багатьма мовами світу, її співають найвідоміші гурти планети, такі, зокрема, як легендарний «Пінк Флойд». Напевне, зараз це найвідоміша українська композиція після славетного «Щедрика»

Вперше пісня прозвучала напередодні Першої світової війни, взимку 1914–го, у виставі Степана Чарнецького «Сонце руїни». Але Чарнецький насправді створив рімейк народної пісні часів Хмельниччини, тобто середини ХVІІ століття. Давній наспів записали й опублікували у 1875 році відомі збирачі української спадщини та діячі українського національного руху Володимир Антонович і Михайло Драгоманов.

Обробка Чарнецького швидко набула популярності. А особливо — коли на початку світової війни її підхопили Українські Січові Стрільці — вояки першого у ХХ столітті українського військового формування, хоч поки не самостійного, а створеного в лавах австро–угорської армії. Для стрільців ця пісня (ще дещо перероблена порівняно із версією Чарнецького) стала одним із гімнів їхньої формації.

Вже у 1921 році ветерани УСС створили видавництво «Червона калина», яке публікувало спогади учасників боротьби за незалежність, вояків армій УНР та ЗУНР, дослідження на теми української революції.

Тим часом пісня потрапила за океан. Там у 1925–му перший її запис здійснив український співак з нью–йоркської Метрополітен-опера Михайло Зозуляк — той самий, який дев’ять років перед тим записав гімн «Ще не вмерла Україна».

Вперше «Червона калина» прозвучала напередодні Першої світової війни, взимку 1914 року, у виставі Степана Чарнецького «Сонце руїни». Але Чарнецький насправді створив рімейк народної пісні часів Хмельниччини, тобто середини ХVІІ століття.

У 1944–му «Червона калина» вдруге з’явилася на платівці в США, в аранжуванні Олександра Кошиця — саме того, завдяки якому став знаменитим у світі український «Щедрик».

Тим часом в Україні у роки Другої світової пісня здобула надзвичайну популярність серед вояків УПА. У фільмі «Червоний», що розповідає про повстання українців у таборах ГУЛАГу на початку 1950–х, герої теж співають «Червону калину», що, зважаючи на її популярність серед бандерівців, це може бути цілком реальним.

І справжнє повернення пісні в Україну відбувається наприкінці 1980–х, коли вона починає відкрито звучати на концертних майданчиках, стадіонах та протестних мітингах. Цікаво, що саме тоді з’явилася ще одна версія зі словами:

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

Авторкою цих рядків була відома діячка дисидентського руху 1960–1980–х років Надія Світлична.

Нині «Червона калина» звучить на цілий світ різними мовами. Пісня з часів козаччини ХVІІ століття, записана в епоху національного відродження у ХІХ, оброблена в часи української революції на початку ХХ століття і співана борцями за свободу в середині цього ж віку. Пісня, яка робить нас сильними у ХХІ столітті, тому що єднає з нашими попередниками, які боролися за волю України протягом попередніх віків.

До речі

В художньому фільмі «В бій ідуть лише «старики» (1973) Леонід Биков в ролі капітана Олексія Титаренка виконує перший рядок пісні: «Ой, у лузі, лузі червона калина…».

Від редакції:

У Девіда Гілмора, гітариста легендарного гурту Pink Floyd, який виконав інструментальну частину пісні «Червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка, — невістка та онуки українці. Легенди року заявили, що всі кошти від прослуховувань передадуть на гуманітарну допомогу Україні.

Володимир В’ЯТРОВИЧ, історик, народний депутат від фракції «Європейська Солідарність», боєць тероборони.

Читайте також: Про Маріуполь, Ірпінь, Суми: мережу розчулив кавер на «Місця щасливих людей» Скрябіна (Відео).

Telegram Channel