Курси НБУ $ 39.43 € 42.75
У селі на Волині господині за власні кошти купують продукти і вдосвіта йдуть куховарити для наших захисників

Гуртуймося заради перемоги!

Скріншот з відео.

У селі на Волині господині за власні кошти купують продукти і вдосвіта йдуть куховарити для наших захисників

Жителі села Велицьк Ковельського району вразили своєю щирістю і згуртованістю

Із самого ранку тутешні господині йдуть куховарити для наших захисників і за власні кошти вони купують автоклави, м’ясо..., – йдеться у сюжеті «Аверс».

«Хочеться, щоб вони всі нарешті повернулися до своїх сімей. Щоб жінки зустріли своїх чоловіків, діти – своїх батьків, батьки – своїх синів. І щоб вони нарешті принесли нам перемогу, мир», – з такими думками велицькі школярі плетуть для наших захисників маскувальні сітки. Вчителі вражені, кажуть: у перший тиждень війни навіть маленьке дошкільнятко просилось допомагати.

Я біжу та спішу, щоб щось зробити для тих дітей, які там стоять за нас і за нашу Україну.

«Приходить до мене маленька дівчинка і просить: «Тетяно Борисівно, дозвольте я вам чимось допоможу». І вона стала тими маленькими ручками в’язати ці шнурочки. Дійсно, це вражає. Дивлячись, на наших дітей, яке покоління виростає… Ми обов’язково переможемо. Дівчинці всього 4 рочки. Ця дитинка розуміла, що вона хоче допомогти для нашої України», – розповідає вчителька Тетяна Борисівна.Чи не відразу тутешні вчителі та працівники культури всі як один стали ще й до плити.

Директорка ліцею Ірина Руднік відзначила, що спочатку готували для місцевих військових і переселенців, а згодом – і на передову. Наразі виготовили 3 600 півлітрових банок тушонки.

Нещодавно за спец-рецептом почали готувати для наших захисників ще й згущене молоко, аби хоча б трішки підсолодити їм пекло війни. В кожну коробку кладуть дитячі малюнки, аби відчували, як їх тут люблять і чекають. В гарячому цеху ось-ось приготують вже четверту тисячу банок тушонки. Велицькі ґаздині кажуть: готують не просто з любов’ю, а й з думками про перемогу. І переживаннями за наших воїнів.

«Переживання по цей час. Мені вже 66 років, і я біжу та спішу, щоб щось зробити для тих дітей, які там стоять за нас і за нашу Україну», – розповідаєпрацівниця кухні Валентина Феодосіївна.

«Говоримо дуже багато про Бахмут, туди ми теж відправляємо наші продукти. Коли мій син у 2014-2016 роках був в АТО, тоді було спокійніше. Зараз кажуть, що там пекло. Серце болить, людям треба допомогти. Там дійсно страшно, тому ми мусимо їм допомогти хоча б так», – наголошує вчителька Олена Миколаївна.

Директорка Центру культури та дозвілля Лариса Дембіцька каже, що їм дзвонять та дякують за допомогу, від чого сила духу зростає ще більше: «Попри те, що вдома дуже багато роботи, ми «летимо» сюди, на кухню...»

Останні новини: 

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

Telegram Channel