Батько легендарного українського бійця вибрав «русскій мір»

Володимир Ращук – актор театру і кіно родом з Маріуполя, який після лютневого нападу росії на Україну пішов на фронт. Сьогодні він – ротний у легендарному батальйоні «Свобода», який визволяв Київщину, вів тривалі і вкрай напружені бої, захищаючи Рубіжне та Севєродонецьк. Має позивний Артист.

Зараз Володимир перебуває на лікуванні у Києві, тож 17 липня вперше за ці п’ять місяців повномасштабної війни зміг вийти на сцену свого рідного театру ім. Лесі Українки, в якому служить 17 років, щоб зіграти у виставі «Джульєтта і Ромео». Каже, що тремтів, «як дівчина перед першим побаченням», адже «нарешті театр Лесі Українки став україномовним» і він вперше зіграв українською. Але все вийшло.

- Знаєте, дружина дивилася цю виставу вже 18 разів, але вперше українською. Вона потім сказала: «І раніше було багато внутрішньої енергії. А зараз вона просто шлейфом за тобою йде. Причому дуже потужна! За тобою дуже цікаво спостерігати. Просто неможливо відвести очей», - поділився Володимир.

 - Я у кожному інтерв’ю повторюю: «Я не чекатиму, коли настане мир, щоб боротися за мову». Розкажу вам свіжий приклад, - продовжує він. - Сьогодні (20 липня. – РЕД.) ми їздили на одруження нашого побратима Флойда. Купили надувні кульки. Коли чекали на вулиці, повз проходила жінка, побачила їх й запитала мою дружину з таким ще московським акцентом: «Где такие купить? У моего сына скоро день рождения». Дружина відповідає: «Я вам з радістю скажу, якщо ви те саме запитаєте у мене українською». Та жінка почала розказувати, що вона зі Львова, володіє українською, а мовного конфлікту в Україні не існує. Хіба?! Я – маріуполець, який 34 роки проговорив російською. І от я не хочу мати нічого спільного з нею! Я не хочу грати мовою ворога, говорити нею, слухати їхню музику (тим більше, що вона ще й просто жахлива).

Каже, що тремтів, «як дівчина перед першим побаченням», адже «нарешті театр Лесі Українки став україномовним» і він вперше зіграв українською.

 Рішення більше ніколи ні з ким не говорити російською Артист прийняв після останньої розмови з батьком, який живе у Донецьку і є прихильником «руского міра». Син попросив тата виїхати  з Донецька, бо «коли ми туди прийдемо, ти мені будеш ворогом».

- Я так розумію, цю нашу розмову чула та його ополченка, яка з ним живе. Вона почала казати, звичайно, кацапською: «Ти батька нервуєш, він постійно на крапельницях, а ти себе так поводиш!». І коли тато мене запитав: «А ти не можеш зі мною говорити нормальною мовою?», це було останньою краплею. Я сказав, що ніколи ні з ким не говоритиму кацапською!

 З іншого боку, є моя сестра, яка виходила із Драмтеатра в Маріуполі за три дні до авіаобстрілу. Зараз живе у Німеччині. Їй 50 років. Вона почала там вивчати німецьку (такі правила в країні) і розмовляє українською. При тому, що теж все життя говорила ж російською! А от її знайома поїхала із Маріуполя до Іспанії. Поки вчить іспанську, власник будинку, де вона живе, завантажив у телефон українсько-іспанський перекладач, щоб поки могли спілкуватися. Ця жінка попросила російсько-іспанський, бо цей їй був не зручний. На що цей чоловік відповів: «Вивчайте українську». І я розумію, що тільки так має бути! А мені зараз говорять: «Давай тільки без цих радикальних поглядів». Я відказую: «300 років знущань з України, майже 31 рік нашої незалежності, вісім років війни, майже пів року з повномасштабного вторгнення. Скільки вам ще треба часу, щоб вивчити мову?! Поки вам не прилетить у будівлю чи не зачепить особисто, так і виступатимете за російську». Але все, баста! Немає більше часу на всі ці дискусії. Усі, хто не встигли «заскочити в цей потяг», мають два варіанти: отямитися та спілкуватися українською або нехай шурують туди, де їм з їхньою гадською мовою будуть раді. А таким не раді ніде!», - каже Воїн Артист.

За публікацією Ольги Москалюк, «Цензор.НЕТ».