Курси НБУ $ 39.57 € 42.12
Рідним Героя з Волині побратими подарували його портрет із 25 тисяч сірників

25 тисяч сірників, 23 кольори та три тижні кропіткої праці — ​і Микола дивиться на рідних проникливим поглядом.

Фото із сайту suspilne.media.

Рідним Героя з Волині побратими подарували його портрет із 25 тисяч сірників

Життя прикордонника Миколи Ткачука обірвалося 24 березня цього року. Він загинув на Донеччині під час обстрілу з ворожого танка

У вересні Микола планував приїхати у відпустку, щоб провести найменшу донечку Маргариту в школу. З дружиною Оксаною збиралися відзначити 23 роки спільного життя й поїхати у сімейну подорож. Не судилося…

Нині до рідних у Новосілки на Володимирщині навідуються колеги з Волинського прикордонного загону, де служив Герой до серпня минулого року.

На знімку, з якого умілець робив портрет, Микола Ткачук зі своєю чотирилапою напарницею патрулює ділянку  українсько-польського кордону.
На знімку, з якого умілець робив портрет, Микола Ткачук зі своєю чотирилапою напарницею патрулює ділянку українсько-польського кордону.

 Охоронці державних рубежів презентували батькам загиблого ексклюзивний портрет сина. Виготовив його односелець військового — ​місцевий майстер Юрій Семенюк. 25 тисяч сірників, 23 кольори та три тижні кропіткої праці — ​і Микола дивиться на рідних проникливим поглядом. На знімку, з якого умілець робив портрет, волинянин зі своєю чотирилапою напарницею патрулює ділянку українсько-польського кордону. Фото зроблене торік, незадовго до того, як прикордонник вирушив боронити східні рубежі нашої країни.

Маргарита не вірила спочатку. А потім уже, коли в церкві побачила, що він лежить, то казала, що наш тато — ​найгарніший.

«З Миколою ми познайомилися 2019 року, разом проходили службу, заступали у наряд постійно. Мені було дуже цікаво, як він розказує про собак. Через це я також вирішив піти в кінологи», — ​розповів його побратим Віктор Кукевич.

Не минає й дня, щоб про Миколу не згадували його дружина Оксана та доньки, особливо найменша Маргарита.

«Ми їй сказали. Вона не вірила спочатку. А потім уже, коли в церкві побачила, що він лежить, то казала, що наш тато — ​найгарніший. Ми щодня ходимо на кладовище. Маргарита перша біжить. Якщо я знаю, що її десь нема, то вона побігла туди», — ​розповіла пані Оксана.

Майбутній школярці прикордонники подарували шкільний рюкзак із зображеними фламінго, який вона дуже хотіла, та різноманітне письмове приладдя. Шкода, що перший дзвінок для цієї світлої та талановитої дівчинки пролунає не під мирним українським небом, за яке віддав життя її тато.

Юстина КОЛОМІЄЦЬ.

Telegram Channel