Курси НБУ $ 39.62 € 42.75
12-річний волинянин Дмитрик Трушик стоятиме на блокпосту до Перемоги!

Волинь-нова

12-річний волинянин Дмитрик Трушик стоятиме на блокпосту до Перемоги!

Хлопчик щодня ходить на край свого села Смідин, що в Ковельському районі, наче на роботу. Сміливо зупиняє на трасі автомобілі і пропонує водіям та їхнім пасажирам пожертвувати гроші для ЗСУ

Зазвичай дорослі тягнуться до своїх гаманців, а в душі, напевне, ще й неабияк дивуються, що ця дитина замість бавитися в хлопчачі ігри робить усе від себе залежне, аби якомога швидше закінчилася війна.

І хоч жезлом слугує звичайна палиця, водії виконують прохання юного патрульного і зупиняються. Фото з архіву родини ТРУШИКІВ.
І хоч жезлом слугує звичайна палиця, водії виконують прохання юного патрульного і зупиняються. Фото з архіву родини ТРУШИКІВ.

 «Коли дорослі дядьки перестали чергувати на блокпосту, я й вирішив зайняти їхнє місце»

Дмитро Трушик уже семикласник. За його словами, до уроків він великого терпіння не має, а ось спорт обожнює. Особливо любить підтягуватися на турніку. Каже, що саме щоденні тренування допоможуть йому стати військовим.

Жахливу новину про початок війни Трушикам 24 лютого спозарання повідомили родичі з Києва.

— Спершу виникла думка їхати з сином за кордон заради його безпеки, — ​розповідає пані Людмила, мама хлопчика. — ​Але Дмитрик відмовився категорично. Сказав, що не залишить тата, що чоловіки нікуди й ніколи не повинні втікати, — ​дослухалася тоді до думки найдорожчого.

Батьки Людмила і Вадим підтримують сина й для заохочення теж роблять свої внески на добру справу.
Батьки Людмила і Вадим підтримують сина й для заохочення теж роблять свої внески на добру справу.

 

А він із заздрістю став поглядати на односельців, які взялися облаштовувати в селі блокпост, аби пильнувати на ньому чужинців.

— Коли дорослі дядьки перестали там чергувати, то я й вирішив зайняти їхнє місце, — ​долучається до розмови юний патріот.

Бойове місце «реконструював» на свій смак

— Там зостався лише окоп, а я хотів, щоб усе було по-справжньому, — ​каже майбутній військовий (а саме ним мріє стати Дмитрик). Про свій задум, звісно, розказав батькам і, заручившись їхньою підтримкою, став облаштовувати своє робоче місце. Щоб від дощу було де сховатися й від спеки трохи перепочити, дуже скоро над ровом з’явився дах і дві стіни з гілля. «Мурувати» їх трохи допоміг друг. А невдовзі Дмитро по-хазяйськи, як умів, виклав стінку з цеглин.

У перші дні автомобілі обминали малого, мабуть, сприймаючи його патрулювання за дитячу гру. Та хлопець уперто й терпляче стояв на узбіччі щодня з 11-ї до 16-ї години.

На перше чергування заступив серйозним, рішучим, ще й у військовому обмундируванні. Жезлом слугувала звичайна палиця. У перші дні автомобілі обминали малого, мабуть, сприймаючи його патрулювання за дитячу гру. Та хлопець уперто й терпляче стояв на узбіччі щодня з 11-ї до 16-ї години й зупиняв усіх підряд, хто швидко чи повільно рухався трасою. Врешті цікавість чергового водія взяла гору, і він загальмував.

Реклама Google

Тієї миті в Дмитрика від вдячності аж дух перехопило. Він уже й не пам’ятає, скільки грошей дав йому «на початок» той хороший чоловік, однак чутки про те, що «постовий» на блокпосту в Смідині не грається й не пустує, а збирає гроші для ЗСУ, швидко поширилися серед водійського братства.

«На фронті знають, що в тепловізорі, бронежилеті чи генераторові є твій внесок»

Тепер бувають дні, в які на блокпосту Дмитра Трушика зупиняються й по 15 одиниць транспорту. Кожному шоферові він відрекомендовується, віддає честь, коротко доповідає про причину зупинки. Багато хто став його другом.

— Хтось дає 20 гривень, а хтось 50. А бува, жертвують навіть 100! — ​адресує всім-усім вдячність через газету «Волинь» юний смідинський волонтер. До слова, гроші для ЗСУ тепер односельчани йому дають навіть у магазині.

«Бажаю здоров’я!»: юний волонтер працює на своєму блокпосту.
«Бажаю здоров’я!»: юний волонтер працює на своєму блокпосту.

 — Спершу ми не знали, кому передати їх, тому звернулися за порадою до голови Смідинської територіальної громади Оксани Піцик. Вона порадила нам дві волонтерські організації. Про Горохівську, де координатором Віталій Гладун, ми багато читали на сайті газети «Волинь», тому довірили зібрані Дмитром гроші саме їй. Минулого тижня надіслали ще 1000 гривень. Усього за 3 рази переказали на картку Віталія Володимировича 3600 гривень. Розуміємо, що це невеликі гроші, але треба бачити, як старається син зібрати їх, щоб в Україні настав мир! — ​з любов’ю каже пані Людмила.

— Дякуємо, Дмитре, за довіру! Ти великий молодець. Зібрані тобою кошти ми долучимо до інших й неодмінно скажемо на фронті захисникам, що в тепловізорі, бронежилеті чи генераторові є твій внесок у перемогу! — ​прокоментував велику справу малого українолюба Віталій Гладун.

Читайте також: Олег Мороз підірвав міст під носом у рашистів (Фото).


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel