Курси НБУ $ 39.59 € 42.26
Час допомагати школярикам «віднайти» перемоги: колонка мами 4-х дітей

Якщо в державі війна, то у дитини стресовий період - у такий час знижується її самооцінка, і маленька людина потребує підтримки.

Фото: pixabay.com.

Час допомагати школярикам «віднайти» перемоги: колонка мами 4-х дітей

«Як би хотілося в свій клас, однокласників побачити», — ​дочка зітхає про одне й те ж не вперше, бо для неї навчання — ​це передусім спілкування

Для мене навчання дитини — ​це спершу безпека, а потім знання. Від розуміння того, що контролювати це в умовах війни неможливо (хіба намагатися), бере тривога. Нормальна річ, бо досвіду немає ніякого. Але я дуже хочу, щоб донька не марнувала свій час у телефоні, а багатіла знаннями. Упевнена, що нашим дітям не можна давати розслаблятися: праця над собою під наглядом дорослого важлива змалку і безперервно. Тож якщо є можливість, щоб мою доньку контролювали не тільки ми з чоловіком, а й педагоги, — ​я обома руками «за».

Для себе вирішила не знижувати вимогливості. Тобто з розумінням прийматиму, що щось не буде вдаватися, що, може, зіпсувався почерк і щось забулося, але сваритиму, якщо не виконуватиме домашніх завдань. Сімейна психотерапевтка Світлана Ройз у фейсбук-мережі поширила допис, у якому теж пише, що не варто шкодувати дітей. Важливо, каже, налаштувати себе на іншу емоцію: «Ми співчуваємо — ​не жаліємо. Діти переживають складний досвід, але точно впораються… Ми акцентуємо увагу на їхній силі й підтримуємо, в чому можемо. Вони напевно справляться, й ми справимося!». З незвичних порад Світлани Ройз батькам і вчителям: добре зважити, перш ніж забирати мобільні телефони під час уроків. Фахівчиня думає, що нинішня звичка багатьох підлітків постійно бути «при телефоні», може багато що значити — ​це символ керованості, контрольованості. Це важливо для спокою, врівноваженості, необхідності зосередитися на уроці.

Нинішня звичка багатьох підлітків постійно бути «при телефоні», може багато що значити — ​це символ керованості, контрольованості. Це важливо для спокою, врівноваженості, необхідності зосередитися на уроці.

Напевно, що нам доведеться непросто і в підтримці мотивації до навчання. «Де воно мені пригодиться?  Та ніде!» — ​цю думку казали старші діти, її повторює ще частіше нинішня моя школярка. Практичність знань вимірюють дуже прискіпливо. Так що доведеться запасатися аргументами про все: наприклад, навіщо читати про Ромео і Джульєтту й уміти розв’язувати квадратне рівняння.

Крім того, психологи зауважують, що, коли проживаємо стрес, такий складний досвід, як тепер, самооцінка в дітей змінюється: вони живуть у режимі очікування невдачі. Тож дорослі мають підтримувати у всьому й допомагати «віднайти» перемоги.

Якщо маєте міркування на цю та інші «пекучі» сімейні теми — ​запрошую ділитися. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Читайте також: ««Вчасне вибачення»: колонка мами 4-х дітей»


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel