Воїн з Волині, якого вважали загиблим: «Цього ніхто, крім нас, не зробить»

І після поранення – у бойовому настрої

У квітні нинішнього року наша газета опублікувала матеріал «Думали, що волинянин загинув... А він став грозою рашистів!» Тоді ми писали про молодого офіцера, який сім діб не виходив на зв’язок з рідними і їм нічого не залишалося, як вважати сина полеглим або безвісти зниклим. На щастя, все закінчилося благополучно.

Тоді юного випускника Національної академії сухопутних військ, командира взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади за військові подвиги нагородили орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня й підвищили до звання старшого лейтенанта.

Взвод нововолинця Іллі Степюка з перших днів повномасштабного вторгнення – на передовій. Наприкінці серпня у бою на херсонській землі він отримав поранення.

Госпіталь, лікування – і ось кілька днів реабілітації у рідному місті, зустрічі з татом, який також має військову освіту, з родиною, сусідами, знайомими. Боєць також знайшов час, щоб поспілкуватися з журналістами.

 

Ілля зустрічає нас теплою усмішкою. Поруч – батько Віктор. Юний командир охоче розпочинає розмову.

– Ось, – показує паличку, – доведеться з нею трішки походити, далі – вердикт лікарів, думаю, що він буде не суворий, і я невдовзі зустрінуся із своїми хлопцями. Вони телефонують щодня, запитують, як здоров’я: «Командир, коли тебе вже чекати?» По правді, я теж за ними вже скучив.

Як згодом доповідали розвідники, цих орків ідентифікували – вони чинили звірства у Бучі, і розплата їх все ж таки знайшла. 

– Цікаво, з яких країв служать бійці в вашому підрозділі?

– Майже всі закарпатці, справжні українці, дуже надійні, навчені, які вже не раз демонстрували своє вміння воювати і з будь - якого становища виходити без втрат. Спочатку були у мене труднощі в спілкуванні з підлеглими, які переважно висловлюються місцевим діалектом. Але згодом це швидко освоїв. Я у взводі наймолодший, але дисципліна у нас і субординація – на рівні.

Головний волонтер – батько «Джері», який уміє «множити на нуль» вагнерівців

– Я часто буваю у підрозділі сина на передовій, доставляю допомогу, – приєднується до розмови тато Іллі, – і мені приємно чути від вищих командирів і його бойових побратимів хороші слова про свого сина як офіцера і як людину. Без перебільшення, про його взводя, який вже багатьох виручив у скрутних ситуаціях, ходять легенди.

Доказ цього – серпневий бій на херсонській землі. Підрозділ Іллі Степюка діяв на запорізькому напрямку, але наприкінці серпня надійшов наказ про передислокацію. Як зазначив мій співрозмовник, тоді все гуділо про визволення Херсонщини. За дві доби разом із технікою їх перекинули на південь і отримали наказ про наступ.

– Згідно з даними розвідки наша зона була сірою, і початок мав бути безперешкодним, – згадує Ілля. – Але «чуйка» мені підказала краще вивчити місцевість, що ми й зробили. Виявили, що там вже «закопався» ворог – бій тривав до години на відстані менше двадцяти метрів від позицій противника, використовували стрілецьку зброю, гранати. «Помножили на нуль» 20 вагнерівців. Як згодом доповідали розвідники, цих орків ідентифікували – вони чинили звірства у Бучі, і розплата їх все ж таки знайшла. 

 

– Ілля, як часто бувають у вас волонтери?

– Ось наш головний волонтер, – показує на батька. – Він усім можливим і неможливим забезпечує, навіть джипа зумів для взводу доставити.

Пан Віктор у той момент демонструє каску з написом «Батькові Джері» (це позивний Іллі) з автографами бійців взводу. На стіні – національний прапор з такими ж підписами, але, на жаль, навпроти окремих з них стоять хрестики, що означає загибель Героїв.

Війна молодому офіцерові Іллі Степюку, як і мільйонам молодих українців, перекроїла життя. Юнак до її початку планував одружитися – не вийшло, наречена чекає його з передової.

Чекають свого командира і його бійці, з якими разом виконує святу місію – захищає Батьківщину. «Бо хто, як не ми?» – каже волинянин. 

Останні новини:

• Людей закопували живцем: на Харківщині виявили катівню окупантів з доказами тортур (Фото, відео).
• 4 вертольоти з 200 окупантами полетіли на концерт до кобзона: свіжі втрати ворога станом на 5 жовтня.
• Знову трагічна новина: під час обстрілу загинув воїн з Горохівщини (Фото).
• Маленька донька не дочекалася тата з війни: на Волині навколішки зустрічали полеглого воїна (Фото).

Усі новини російсько-української війни – тут.