Як тільки сідає сонце і ліс огортають перші сутінки, у цуманських дібровах чується потужний рев, схожий на звук сурми. Це плямисті і благородні олені викликають одне одного на змагання — за територію, за самок, за право називатися сильнішими.
Кожної осені ліси Цуманської пущі, яка займає більшу частину Ківерцівського району Волині, стають місцем запеклих боїв. Як тільки сідає сонце і ліс огортають перші сутінки, у цуманських дібровах чується потужний рев, схожий на звук сурми. Це плямисті і благородні олені викликають одне одного на змагання — за територію, за самок, за право називатися сильнішими. Починають ревіти молоді самці. Але раптом чується голос старого рогача, і молодь вмить замовкає. Старий олень реве ще і ще раз, ніби прагнучи довести іншим свою перевагу. У відповідь — тиша. Але іноді буває й таке, що хтось з молодих рогачів прийме виклик. Тоді суперники, час від часу ревучи, зближаються, і під зоряним осіннім небом розгортається двобій. Переможений втікає, переможець отримує в нагороду його територію... — На території мисливського господарства “Звірівське”, яке займає площу понад 25 тисяч гектарів, є 134 благородних олені, 190 — плямистих, є також 28 особин рідкісного зубра. А ще є кабани, козулі, лосі,— розповідає начальник відділу біоресурсів і заповідних територій управління екоресурсів у Волинській області Анатолій Гламазда. Для порівняння можна навести такі цифри: всього в області нараховується 404 благородних та 254 плямистих оленів. Цікаво бути свідком шлюбного гону у цих копитних тварин, що припадає на осінь. Спочатку ревуть благородні олені, потім естафету підхоплюють плямисті. На оленів в цей період дозволене індивідуальне полювання за ліцензіями (вартість такого дозволу становить близько 1000 євро). Багатство тваринного світу Цуманської пущі відоме далеко за межами України. Приїжджають сюди на полювання мисливці з Німеччини, Франції, Італії,— підсумовує розповідь Анатолій Гламазда. Цього року восени я, як і завжди в цю пору ось уже протягом восьми років, вирушив до Цуманської пущі. Погода видалася чудовою — теплою, ясною, сухою. У лісі багато грибників — то в цьому боці, то в іншому лунають їх голоси. Під вечір любителі тихого полювання повертаються додому. І тоді мовчазний ліс оживає. Чути ухання сови, крики сойки, шелестіння падаючого з дерев листя. Потім знову настає тиша — лісові мешканці, ніби глядачі у театрі, займають місця, готуються до початку вистави. Стою біля старого дуба, до болю у вухах вслухаючись у звуки поліської осені. І тут раптом тишу природного храму порушує перший несміливий рев з урочища Чисте Болото. Невдовзі йому відповідає місцина під назвою Майдан, потім оживають інші лісові урочища — Замчисько, Німці, Гинин, Згарева Піч. У цуманському лісі час лицарських змагань, час для визначення переможців і переможених. Сергій ГРИГОРЕНКО, громадський інспектор охорони навколишнього природного середовища. Фото Ігоря ГАЛОЧКИ. На фото: Дарунок осіннього лісу — корона оленя.
