Любава Грешнова.
Любава Грешнова: відмовились грати в Європі вистави російською і збираємо аншлаги
Популярна акторка Любава Грешнова («Пізнє каяття», «Трубач») разом з чоловіком Михайлом Пшеничним («Жіночий лікар», «Будинок з ліліями», «Дві матері») та колегою Катею Кузнецовою («Анка з Молдаванки», «Скажене весілля-2», «Кухня») з початком вторгнення їздять з українськомовними виставами країнами Європи
Акторка розповіла, чому до вистав українською мовою за кордоном якийсь час ставилися з пересторогою.
А також зізналася, що під час одних із гастролей українським акторам найняли охорону, бо агресивні росіяни час від часу зривають виступи. Про це Любава Грешнова розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.
«Якийсь час ми їздили з постановками країнами Європи – вистави були благодійні для того, щоб об’єднати українську спільноту, пропагувати українську мову та культуру, – розповідає акторка. – Ми перші, хто повіз за кордон вистави українською мовою і довели прикладом, що вони можуть збирати аншлаги в Європі».
Акторка зізнається, що вони не розглядали для можливих гастролей країни, де сильна російська пропаганда: «Наприклад, Угорщину. У нас довгі були перемовини з Ізраїлем. Та й з Америкою, бо організатори не були готові до української мови. У кожній країні починався діалог з того, що нас вмовляли грати російською. Мовляв, українці, які живуть там, приїхали давно, коли в Україні здебільшого розмовляли російською. Організатори були впевнені, що глядачі не підуть на українськомовні вистави. Ми їх переконували, бо не мали ніякого морального права грати російською. Тим паче розуміли, що прийдуть і глядачі з Росії – а ми не хочемо розважати росіян, навіть хороших».
«Українська мова – це була наша головна умова, – продовжує Грешнова. – Я вмовляла, переконувала, що це спрацює. Так і сталося. Одна країна – аншлаг, друга, третя – ми впевнено збирали зали. І далі вже ніхто не запитував про українську мову».
Однак, за словами акторки, виникали інші непорозуміння: «Коли ми, наприклад, приїхали з виставою у Латвію, нам дали охорону. Ми не відразу зрозуміли, до чого це. А нам пояснили, що росіяни, які живуть там, можуть запросто зірвати виступ. Слава Богу, в нашому випадку все пройшло ідеально – не було проблем. А після вистави ми поїхали у кав’ярню, яку відкрили наші біженці з Лисичанська та Рубіжного. І вони розповідали, що чи не кожного дня до них приходять п’яні росіяни, які багато років живуть у Латвії, – з погрозами та неприємними розмовами».
