Шлях до безбар’єрності: селище на Волині перевірили на доступність

Наскільки комфортним для них є пересування Любешовом, –

проблему з’ясовували журналісти видання «Нове життя».

Більшість установ – важкодоступні

Жителька громади Мая Бубало, яка користується кріслом колісним, каже: у селищі майже неможливо самостійно потрапити в більшість установ. Пандуси часто встановлені з порушеннями, тротуари — з ямами або надто високими бордюрами.

Схожі труднощі має й Анна Волощук. За її словами, навіть нові торгові центри не завжди облаштовані належним чином. Пандуси занадто стрімкі, вхід до магазинів часто заблокований сходами, а тротуари — вузькі й небезпечні.

Олександр Веремійчик, який рідко виходить з дому, каже: щоби проїхати Любешовом, потрібно добре пам’ятати кожну перешкоду. А його друг додає: у селищі практично немає місць, куди можна вільно заїхати на візку.

Незручності — не лише для людей з інвалідністю

Жительки Катерина та Марія, які доглядають маленьких дітей, підтверджують: пересування з візочками теж викликає чимало труднощів. Особливо важко рухатися «стометрівкою» або ж заходити в супермаркети — вхід туди часто або вузький, або без пандусів.

«І якщо мені складно, то уявляю, як важко тим, хто не може ходити», – ділиться Катерина.

Що думають жителі?

За результатами опитування «Нового життя» у Телеграмі, 62% із 231 респондента вважають: людям з інвалідністю у Любешові важко пересуватися. Ще 19% вказали на часткову доступність, а лише 7% не бачать проблеми. Схожі думки і в коментарях на Facebook: люди зазначають — самостійно пересуватися візком чи з милицями у селищі майже неможливо. Тому дедалі більше жителів вимагають змін.

«Ми маємо створити зручні умови для наших захисників, які повертаються з пораненнями, і всіх, хто потребує підтримки», — підкреслила Ольга Комзюк. 

Селище поступово стає доступнішим

На цьому наголошує секретар Любешівської селищної ради Юрій Боснюк, котрий опікується створеною в громаді Радою безбар’єрності.

Минулого року провели аудит безпеки в Любешові, під час якого представники селищної ради та місцеві жителі особисто обстежили декілька районів селища і склали перелік проблем. За результатами оглядів розроблено перелік першочергових дій.

Зокрема, заплановано:ремонт пандуса біля адмінприміщення селищної ради;облаштування безпечних переходів на вулицях Свободи, Незалежності та Європейській;заклик до приватного бізнесу враховувати потреби маломобільних людей.

Також у громаді планують створити повністю безбар’єрний Центр життєстійкості, а вже зараз функціонує соціальне таксі.

Досвід області: приклади й проблеми

На Волині за останній рік обстежено понад 4500 об’єктів. Виявлено: лише 13,9% об’єктів благоустрою повністю доступні, серед медзакладів — лише 63% частково доступні, а автостанції — зовсім без належного облаштування.

Є й хороші приклади – в Луцьку вже запрацювала мапа безбар’єрності «Місто без меж», яка дозволяє переглянути на інтерактивній карті рівень адаптації закладів.

Доступність громадських просторів — це не лише про комфорт, це про гідність, безпеку і повагу до кожного. Мами з візочками, літні люди, ветерани, особи з інвалідністю — усі мають право на зручне й безпечне життя у рідному місті. Зміни потрібні вже зараз. І вони починаються з розуміння того, що безбар’єрність — це турбота про всіх нас.

Мирослава Струк.

Фото автора.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Дороги, перевезення та підтримка ветеранів: у громадах на Волині порушили важливі теми.