«Ці люди своїм професіоналізмом творять дива», – каже про працівників Ковельського МТМО Сергій Дятел.
Волинянин, якому зробили унікальну операцію: «Я не міг ні дихати, ні їсти, ні ходити. А тепер я живу! Розумієте? Живу!»
Фахівці Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання на чолі з генеральним директором Валентином Вітром 28 липня знову провели унікальну операцію на серці. Цього разу вони першими в Україні впровадили в лікарні-«районці» ще одну передову технологію світового рівня – LVAD. За операційним столом протягом шести годин працювала команда завідувача кардіологічного відділення цього центру, лікаря-хірурга вищої категорії Володимира Танського та колеги ковельчан із китайського міста Ухань. Пацієнтом, який довірив їм своє серце, став 31-річний житель міста Любомль Сергій Дятел. Як почувається нині цей молодий чоловік, де він узяв 3 мільйони 200 тисяч гривень (80 000 доларів) на складне кардіохірургічне втручання та про однакову мрію його та ще 655-х українців, читайте, як мовиться, з перших вуст
«Хворе серце «садило» потроху все, що могло»
Після недавнього пережитого болю та важких думок із лікарняної палати Сергій по телефону вже бадьоро розповідає свою історію. Тепер усміхається, кажучи: вроджена вада серця донедавна була настільки невідчутною, що він і подумати не міг «про щось страшне». Безтурботним називає дитинство, цікавими – студентські роки. З найгарнішими мріями хлопець здобув професії електрика та майстра-плиточника, навчаючись у Любомлі та
Володимирі, а відтак поїхав на заробітки в Польщу.
Там роками теж усе було добре: його вмілим рукам ніколи не бракувало роботи, дні радували новим досвідом та можливостями, аж доки минулоріч, у вересні, раптово відчув себе дуже зле.
Все, хлопче, додому без операції ти вже не поїдеш. Вибору в тебе немає.
– Я ходив до польських лікарів із думкою, що та слабість швидко мине, а вони мені сказали, щоб я їхав додому, в Україну, й добре обстежився. Мені ж щодня важче ставало не те, що працювати, а й дихати, їсти, ходити. З тим я й прибув у Ковельську лікарню. Окрім сердечного дискомфорту, лікарі водночас діагностували проблеми і з підшлунковою, і з легенями та інші «болячки». Словом, хворе серце «садило» потроху все, що могло, – пригадує пан Сергій, як хвороба враз змінила його життя.
Після першого тижня перебування в лікарняній палаті, кардіологи порадили пацієнтові записуватися до листа очікування на донорське серце. Раз у місяць-півтора Сергій мусив тиждень бути в лікарні, а 9 червня лікарі були категоричними, мовлячи: «Все, хлопче, додому без операції ти вже не поїдеш. Вибору в тебе немає».
«За досвідом їздили в Китай»
От тоді, зі Сергієвих слів, він уперше й почув про LVAD – один із найменших пристроїв для підтримки роботи серця вагою приблизно 190 грамів, здатний допомогти ослабленому лівому шлуночку перекачувати кров у аорту й далі по організму. За інформацією з відкритих джерел, це своєрідне диво третього покоління не замінює головний енергетичний центр нашого тіла, але великою мірою бере на себе його функцію та підтримує кровообіг у людей, які потерпають від тяжкої серцевої недостатності.
Щоб розпочати імплантацію LVAD (система Corheart6) в Ковельському МТМО, пан Танський та його колеги цьогоріч, у лютому та червні, їздили на навчання в Китай, у Wuhan Asia Heart Hospital.
Дозвіл на відповідні операції Володимир Георгійович отримав, пройшовши в Ухані спеціальний тренінг.
За словами досвідченого кардіохірурга, хворий Сергій Дятел потрапив у лікарню у вкрай тяжкому стані через дилатаційну кардіоміопатію. Однак, навіть якби сталося неймовірне – очікуване донорське серце швидко знайшлося б – трансплантувати його в цьому випадку не взявся б ніхто. Провівши діагностику, фахівці спрогнозували можливі ускладнення в ранньому післяопераційному періоді, тому й прийняли рішення скористатися LVAD і супроводом медиків-наставників із Уханя.
– Китайцям сподобалося оснащення нашого медичного об’єднання, хоча, для порівняння: населення Ковеля складає близько 70 000 осіб, а їхнього Уханя – близько 14 мільйонів, – каже пан Танський, і цими словами вселяє надію на життя краянам, які потерпають від сердечних хвороб.
«Разом ми впоралися!»
Сергій зізнається, що оперуватися було дуже боязно, та найперше мав назбирати на операцію протягом місяця 80 000 доларів або 3 мільйони 200 тисяч гривень. І тоді він звернувся в соціальних мережах до людей із добрими серцями ось такими словами:
«Я не дуже вмію гарно писати, а ще важче, коли треба писати з проханням про допомогу. Все своє доросле життя я старався заробляти на свої потреби сам і це в мене виходило. Та моє здоров’я дуже погіршилося. Для того, щоб мій організм міг дожити до пересадки людського серця, мені потрібне «тимчасове», на купівлю якого я і вимушений просити вашої допомоги. Сума – велика і частково закрити її я зможу, але не всю. Я знаю, що не один в цій ситуації, знаю, що ви підтримаєте мене – і разом ми впораємося!».
Вочевидь, сотні людей уявили зенітне бажання молодої людини – жити. Їх благодійна допомога склала 320 000 гривень. Щоб зібрати решту суми, зусилля доклали сім’я та родина Сергія.
– Я, моя мама Наталія і батько Василь подякували і почуваємося вдячними особисто кожному доброчинцеві Нехай усім вертається сторицею! Тепер я можу дихати, ходити, жити! Розумієте? Я живу! – радіє він.
Впевнена, разом із ним хочеться радіти до сліз усім, хто читає ці рядки.
За словами Володимира Танського, невдовзі Сергія Дятла вже готуватимуть до виписки з лікарні. Звісно, його найбільшою мрією залишається донорське серце.
Згідно зі статистикою Центру трансплантаційної координації, трансплантації серця наразі потребують 655 українців (з них 15 – у Ковельському МТМО). Із LVAD вони змогли б чекати його роками, та ціна питання для більшості є, на жаль, захмарною.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
