Майстриня з Волині поділилася тонкощами плетіння весільного вінка (Відео)

Волинянка Ольга Лавренюк із села Залаззя Камінь-Каширського району відроджує давню традицію — відтворює весільні вінки, які понад пів століття тому робила її мама Христина Пилипчук.

Про це йдеться в сюжеті Суспільного.

Вона була відомою ткалею, до якої приносили замовляти весільні вінки. Замість того, щоб гратися, донька проводила час поруч, спостерігаючи за маминою роботою. Мама, в свою чергу, постійно наголошувала на важливості освіти: «Учися, вчися, науку за плечима не будеш носити, що навчишся, й будеш мати.» Хоча дівчинці тоді було не дуже цікаво, вона все ж таки перейняла деякі навички.

Ольга Лавренюк згадує, що весільні вінки робили не з сучасного паперу, а зі спеціальної стружки, яка була дуже міцною. Це дозволяло швидко і надійно закріплювати квіти. Вінок складався з декількох обручів, які обмотували хустинкою, щоб дріт не тиснув на голову. Квіти, найчастіше рожеві, червоні, блакитні та зелені, чергували між собою, щоб вінок виглядав яскравіше. Квіти кріпили за допомогою дротів, щоб вітер не міг їх розхитати.

«Під час весільного обояду співали пісні та прикрашали коровай», – пригадує майстриня.

На жаль, за словами пані Ольги, сучасні весілля відрізняються від традиційних. Замість гучних святкувань на все село, люди відзначають події у ресторанах. Зникли жива музика, спільні танці та пісні.

Жінка сумує за втратою українських традицій. Вона вважає, що молоде покоління не цікавиться цим, і тому вони вже не вміють співати народних пісень, бо «вже діти все в телефонах». На її думку, ця традиція може так і не відновитися.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ