Який святковий стіл без запашної, смачної, копченої ковбаси? Звичайно, можна піти на базар і купити готової. А можна і самим зробити у домашніх умовах і закоптити ковбасу, шинку. Найчастіше під коптильню господарі використовують бочку без дна і кришки. Встановлюють її на дворі. Зверху накривають дошками з отворами для проходу диму або мішковиною. ...
Який святковий стіл без запашної, смачної, копченої ковбаси? Звичайно, можна піти на базар і купити готової. А можна і самим зробити у домашніх умовах і закоптити ковбасу, шинку. Найчастіше під коптильню господарі використовують бочку без дна і кришки. Встановлюють її на дворі. Зверху накривають дошками з отворами для проходу диму або мішковиною. Але значно кращий буде результат, якщо використовувати для копчення дві бочки, поставлені одна на одну (див. мал.). У верхній бочці на відстані близько десяти сантиметрів від краю кріплять поперечні перекладини, на які можна класти палиці з підвішеними на них продуктами. У нижній бочці роблять вхід для закладання палива. Верхню діжку закривають кришкою з отворами (для виходу диму) або мішковиною (для затримування диму). Цим способом можна коптити не тільки ковбасу, а й шинку, полядвицю, грудинку. Як відомо, застосовуються два види копчення: холодне і гаряче. При холодному продукти піддають впливу диму невисокої температури (біля 20 градусів), але відносно тривалий час, внаслідок чого копчені продукти добре насичуються димом і втрачають вологу. Сирокопчена ковбаса, риба, інші продукти холодного копчення добре зберігаються протягом тривалого часу. При гарячому копченні м’ясні вироби обробляють гарячим димом від 3 до 6 годин. Тривалість копчення залежить від виду продукту і способу копчення. Для коптіння використовують листяні породи дерев. Не можна брати смолистих — ялини, сосни, які додають копченостям гіркуватого присмаку. Найкраще закопчуються м’ясні вироби, якщо підтримувати у коптильні повільне горіння. Запах і смак продуктів можна поліпшити, додаючи гілки ялівцю, м’яту, гілочки вишні тощо.
