Газету «Волинь» можна не тільки передплатити, а ще й… гроші заробити!

Радісна усмішка, теплі обійми (хоча зустрілися вперше), щире здивування і гостинне запрошення до оселі – такою була наша зустріч на засніженому подвір’ї господині. А привід був особливий, адже пані Ірина багато років передплачує газету «Волинь», виписала це видання і на 2026 рік, взяла участь у розіграші серед передплатників та виграла 1 000 гривень.

…У світлиці – урочиста мить вручення призу і щира радісна вдячність від переможниці. Повідомила Ірині Адамівні, що її квитанцію у листі під номером 88 розіграв військовослужбовець Василь Йоц (псевдо «Борода»), який зараз зі своїм старшим сином захищає Україну від російського агресора. Зі сльозами на очах щиро дякувала жінка військовому і за приз, і за відданість рідній землі та бажала миру, Перемоги, повернення всіх захисників до своїх домівок.

– Це вже втретє виграю приз від газети «Волинь». Певно за мою любов до цього видання (усміхається). Було таке, що отримала дуже гарну ковдру, яка у ті часи була дефіцитом. Скільки себе пам’ятаю, завжди у нашій хаті на столі були газети – районна «Слава праці» (також вигравали призи) та обласна «Волинь». Тато увечері, після нелегкого трудового дня, бо ж працював у колгоспі, при запаленій керосиновій лампі прикладав газету ближче до світла і читав, розказував нам новини, іноді читав і вголос. Його захоплення цими друкованими виданнями, які ми називали своїми, передалося і мені. Отож, щороку передплачую. І ніколи не шкодую, – ділиться Ірина Адамівна. І додає з усмішкою, – газету «Волинь» можна не тільки передплатити, а ще й… гроші заробити!

– А що найперше читаєте на сторінках газети? – запитую.

– Заголовки. Який найбільше зацікавив, то з того тексту і починаю. Колись пропускала спорт, а тепер і його читаю, бо автори пишуть дуже цікаво. А ще люблю читати статті Сергія Хомінського, який зараз захищає Україну на фронті.

– Можливо маєте побажання і творцям газети, і читачам? – продовжую розмову.

– Знаю, що не той час, але хотілося б, щоб газета виходила частіше, хоча би два рази на тиждень. Хочу висловити безмежну вдячність нашій листоноші Олені Ткачук, яка, незважаючи на будь-які примхи погоди, вчасно приносить газети. А жителям Волині хочу сказати: люди, передплачуйте рідну «Волинь», бо ми ж –волиняни. Хто читає, той і багато знає! – переконана волинянка.

Її квитанцію у листі під номером 88 розіграв військовослужбовець Василь Йоц (псевдо «Борода»), який зараз зі своїм старшим сином захищає Україну від російського агресора.

...А потім було спілкування для душі. Є люди, які притягують своєю енергією, позитивом, людяністю. Саме такою я відчула свою співрозмовницю. Із життєвої скарбниці пані Ірини дізналася, що професію вчительки вона обрала ще зі шкільних років і ніколи не пошкодувала про обраний фах. Свою мрію здійснила, коли поступила на навчання у Луцький педінститут. І це не випадково, видно на роду було їй написано стати вчителькою і щороку зустрічати радісну дітвору 1 вересня на порозі школи, бо і сама народилася цього першого вересневого дня. Спочатку працювала у Смолигівській школі, навчаючи школярів української мови та літератури, а вже з 1974 року педагогічний відлік почався у Заборольському навчальному закладі.

Сьогодні 82-річна Ірина Адамівна – на заслуженому відпочинку, хоча спогади про роки, віддані дітям, як світлі промінчики колишуть душу, зігрівають серце і оживають у розповідях. Розумію, що це її життя, її течія, яка супроводжувала десятиліттями.

За свою сумлінну працю Ірина Марценюк неодноразово була відзначена нагородами. Впродовж 16 років очолювала методичне об’єднання вчителів початкових класів Луцького району, паралельно була керівником такого ж об’єднання і у рідній Заборольській школі. Вона – відмінник народної освіти України.

…Дякую Ірині Адамівні за довіру до газети «Волинь» і на закінчення розмови пропоную нашій переможниці назвати номер від «1» до «254». Саме власник конверту з цією цифрою отримає наступні 1 000 гривень серед передплатників «Волині». У відповідь чую: «54». А логіка у вчительки проста, мовляв, її улюбленими оцінками на той час були – 5 і 4. Отож, 54!

А це означає, що третім переможцем редакційної акції газети «Волинь» для передплатників і володарем
1 000 гривень став Анатолій Узій із села Чаруків Луцького району. Вітаємо!

Ніна КОСТРУБА.