Чим цікава Гренландія та навіщо вона Трампу?

Кілька років тому Дональд Трамп сколихнув світ ідеєю «купити Гренландію». Багато хто сприйняв це як жарт, але історія показує, що інтерес США до цього регіону є абсолютно прагматичним. Ще в 1946 році Штати пропонували Данії купити острів за 100 мільйонів доларів. Нині Трамп готовий віддати 700 мільярдів.

Під товщею льоду Гренландія приховує не лише унікальні природні явища, а й законсервовані військові бази часів холодної війни, про які світ дізнається лише зараз, інформує blik.ua.

«Місто під льодом»

Нещодавно вчені NASA, досліджуючи льодові покриви Гренландії за допомогою літака Gulfstream III та сучасних радарів, натрапили на щось несподіване. Замість природних рельєфів прилади показали чіткі структури рукотворного походження глибоко під снігом.

Виявилося, що це Camp Century – покинута американська база, відома як «місто під льодом». Вона була побудована у 1959 році як частина надсекретного проєкту «Крижаний черв’як» (Project Iceworm).

Навіщо США будували тунелі в льодовику

У розпал холодної війни американці розглядали північ Гренландії як ідеальний майданчик для ядерного стримування СРСР. План був грандіозним і лякаючим:

• Побудувати мережу з 4 000 кілометрів тунелів просто в товщі льоду.
• Розмістити там 600 ядерних ракет типу Minuteman, які могли б досягти Радянського Союзу за лічені хвилини.
• Приховати пускові установки від радянських супутників та розвідки під шаром снігу.

В реальності вдалося побудувати лише 21 тунель загальною довжиною близько 3 кілометрів. У «місті» були житлові приміщення, кінотеатр, каплиця і навіть перший у світі мобільний ядерний реактор, що живив базу енергією.

Чому проєкт закрили

Природа виявилася сильнішою за амбіції військових. Льодовик – це не статична брила, він постійно рухається. Рух льоду почав деформувати тунелі, загрожуючи зруйнувати реактор і пускові шахти. У 1967 році проєкт закрили, а базу покинули, сподіваючись, що сніг навічно поховає її таємниці.

Тут немає доріг між містами – пересуватися можна лише літаком, гелікоптером, морем або на собачих упряжках.

Проте зараз через глобальне потепління лід тане, і на поверхню можуть вийти не лише іржаві конструкції, а й залишені там хімічні відходи, паливо та радіоактивна вода.

Чому «Зелена земля» потрібна главі Білого дому

Інтерес президента США до Гренландії пояснюється двома факторами: безпека та ресурси.

1. Військовий контроль. Гренландія – це «непотоплюваний авіаносець» між Північною Америкою, Європою та росією. Окрім покинутого Camp Century, там діє активна авіабаза Туле (Thule Air Base) – найпівнічніший об’єкт Космічних сил США.

2. Битва за ресурси. Острів багатий на рідкоземельні метали, уран, нафту та газ. Танення льодовиків робить їх видобуток рентабельним. Китай уже активно інвестує в гренландські шахти, і США прагнуть не віддати цей регіон конкуренту.

Є й конспірологічна теорія: за кілька десятиріч клімат на планеті суттєво зміниться, країни, що процвітають зараз, такі як Європа та США перетворяться на засушливу пустелю, а от північні території саме стануть оазою життя. Тож Гренландія як найбільший острів на планеті може бути цікавою ще й з точку зору подальшого переселення.

Вікінги та інуїти

Гренландія належить Данії, але має широку автономію. Проте першими європейцями тут були вікінги на чолі з Еріком Рудим, які прибули у X столітті. Саме вони назвали острів «Зеленою землею» (Greenland), ймовірно, в рекламних цілях, щоб заманити поселенців, адже клімат тоді був дещо м’якшим. Поселення вікінгів загадково зникли через 500 років – швидше всього, через похолодання та конфлікти.

Корінне населення – інуїти (ескімоси) – змогло адаптуватися до суворих умов Арктики, виживаючи завдяки полюванню на китів і тюленів. Сьогодні саме вони складають 90% населення острова.

Топ-5 вражаючих фактів про Гренландію

Гренландія вміє дивувати не лише шпигунськими історіями. Ось п’ять фактів, які роблять цей острів унікальним:

1. Найменша щільність населення у світі. На величезній території у 2,1 млн км² (це як три України) проживає всього близько 57 тисяч людей. Тут немає доріг між містами – пересуватися можна лише літаком, гелікоптером, морем або на собачих упряжках.

2. Єдина територія, що вийшла з Євросоюзу. Гренландія була частиною Європейської економічної спільноти (попередника ЄС) через Данію. Однак у 1985 році острів’яни проголосували за вихід із союзу. Головна причина – бажання зберегти повний контроль над своїми рибними ресурсами і не підкорятися квотам Брюсселя.

3. Унікальні «прісноводні» ведмеді. На південному сході Гренландії вчені виявили популяцію білих ведмедів, яка генетично відрізняється від інших. Через глобальне потепління там майже немає морського льоду, тому ці хижаки навчилися полювати, використовуючи прісноводний лід, що відколюється від льодовиків. Це унікальна еволюційна адаптація до змін клімату.

4. Гранд-Каньйон під льодом. Під кілометровою товщею льоду ховається велетенська ущелина, про яку світ дізнався лише у 2013 році. Гренландський каньйон тягнеться на 750 кілометрів (це вдвічі довше за знаменитий Гранд-Каньйон у США) і сягає глибини 800 метрів. Колись це було русло великої річки, яка текла тут до зледеніння.

5. Найбільший національний парк планети. Північно-Східний Гренландський національний парк займає площу 972 000 км². Він більший за 163 країни світу (включно з Францією чи Туреччиною). Тут майже немає людей – лише патрулі на собачих упряжках, вівцебики, моржі та полярні вовки.

Вже не «біла пляма»

Гренландія перестає бути просто крижаним архівом історії. Танення льодовиків перетворює її на центр глобальної уваги – як через кліматичні зміни, що оголюють старі військові таємниці на кшталт «Крижаного черв’яка», так і через боротьбу наддержав за ресурси. Для світу цей острів стає індикатором майбутнього, а для місцевих жителів – викликом: як зберегти свою унікальну культуру під тиском великої політики та нової реальності.

Денис КОРОТИНСЬКИЙ, blik.ua.

Читайте також: «Європа пускатиме українців за новими правилами».