Ветеран ЗСУ відроджує старовинний український алкоголь

44-річний Роман родом зі Львова, проте значну частину життя прожив в Ужгороді, на Закарпатті, а останні 15 років – у Києві. У лавах ЗСУ він служив з 2022 по 2023 рік. Нині має статус учасника бойових дій і ветерана Збройних Сил України. Вже понад чотири роки Роман розвиває власну справу – виготовляє давній український алкогольний напій контабас під брендом «Контапел». Контабас – це міцна настоянка на смородинових бруньках.

За словами ветерана, історія бренду розпочалася в 2018 році, коли він разом із братом Андрієм займався невеликим бізнесом – реставрацією закинутих хат на Закарпатті. Тоді в одному з сіл вони випадково натрапили на «справжній скарб українських національних традицій». У глибокому льосі чоловіки виявили понад 90 літрів контабасу, бутильованого ще в 1993 році. Разом із напоєм знайшли й звичайний шкільний зошит із детально записаними рецептами різних напоїв та страв. Хатинка виявилася домівкою літнього українця з Житомирщини, який багато років тому переїхав на Закарпаття. У 2018 році він помер, не маючи близьких родичів, тож будинок залишився без спадкоємців.

–  Після цього я почав шукати більше інформації про напій в архівах і зрозумів, що це втрачений український національний алкоголь, – розповів Роман виданню NV. – Ми вважаємо, що його виробництво припинилося ще під час Голодомору – тоді людям було просто не до виготовлення елітних напоїв. Невелику кількість відомостей про контабас я знайшов також у німецькій та американській літературі.

Світ знає, що Мексика виробляє текілу, Британія – віскі, а ми хочемо, щоб знали про Україну та контабас.

До того ж раніше я працював у компанії з дистрибуції елітних алкогольних напоїв, де проходив тести та тренінги, навчався правильно відчувати смаки, визначати якість напою й його ароматичні нюанси. Саме цей досвід допоміг мені оцінити знахідку: якби я не пройшов цю «школу», можливо, просто вилив би контабас і не зайнявся б його відродженням.

– Контабас – це давній, забутий український напій. Звідки ви берете інформацію про нього?

– Значну частину рецептів ми почерпнули з книги Зеновії Клиновецької «Страви й напитки на Україні» – багато з них мають понад столітню історію. Пізніше я звернувся до словника Бориса Грінченка. У ньому слово кантабас (через «а») фіксується до 1920-х років, а вже згодом у словниках з’являється написання контабас через «о». У Грінченка є й цитата з Чубинського: «Як нап’ється контабасу – стане нетверезий». Чубинський записував народні пісні під час подорожей Україною – зокрема в селах на напрямку від Києва до Кам’янця-Подільського.

Окрім письмових джерел, важливу роль відіграють усні свідчення. Після того як ми почали працювати з темою контабасу, люди самі почали писати в коментарях у соцмережах і повідомленнях, згадуючи, що про цей напій їм розповідали бабусі й дідусі. Наприклад, у мережі X я побачив допис, де людину запитали, чому він наважився купити такий дорогий напій (вартість пляшки напою становить від 1898 грн до 2461 грн. – Ред.). Він відповів, що з дитинства пам’ятає приказку від бабусі: «Ми багаті не були – контабасу не пили». І лише через десятки років він усвідомив, що це реальний напій, який справді пили наші предки.

У XVIII–XIX століттях кріпаки не могли собі дозволити займатися таким ремеслом. Контабас виготовляли заможні люди – шляхта, козацька старшина, ті, хто мав землю й робітників. Саме тому цей напій вважався елітним. З приходом радянської влади цей прошарок суспільства було фактично знищено: хтось загинув, хтось емігрував. Разом із цим зник і сам напій – як культура, як традиція, як пам’ять.

– Скільки у вас зараз цехів з виробництва напою і які обсяги виробництва?

– Наразі в нас один виробничий цех площею понад 200 квадратних метрів, розташований у Броварах. Ми працюємо в крафтовому форматі, тож не виробляємо десятки тисяч пляшок щомісяця. Поточні обсяги становлять приблизно 15 тисяч пляшок на рік.

– Де можна придбати ваш продукт?

 – Зараз контабас доступний у багатьох місцях. Якщо хочеться просто спробувати, найзручніше почати з наших сторінок у соціальних мережах – там є вся актуальна інформація. Також ми представлені в різних торговельних мережах і продаємо продукт безпосередньо через власний сайт. Наша ключова ідея – відновлення українських національних напоїв. Я переконаний, що контабас – не останній у цьому списку. Ми хочемо, щоб світ знав Україну не лише через запозичені категорії, а через свої автентичні смаки. Світ знає, що Мексика виробляє текілу, Британія – віскі, а ми хочемо, щоб знали про Україну та контабас.

Тетяна ДЕНИСЕНКО, nv.ua

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ