Наталія Ліщишена на власному досвіді знає, з чим стикаються військовослужбовці і ветерани після звільнення, і як їм можна допомогти.
Військовій ампутували молочні залози через носіння бронежилета
Ветеранка з Луганщини Наталя Ліщишена стала першою жінкою в Україні, яка змогла документально підтвердити шкоду штатного бронежилета для здоров’я військовослужбовиць
Наталя завжди хотіла бути юристкою, а ще – схожою на батька-військового. Шлях до її мети був непростим, але вона здобула освіту і підписала довгоочікуваний контракт – якраз перед початком повномасштабного вторгнення. Її служба тривала до 2024 року, поки під час обстеження у шпиталі у жінки не знайшли небезпечну хворобу. Далі – операції та довга реабілітація. А ще тяжка бюрократична боротьба, щоб довести – її хвороба пов’язана з військовою службою. Наталя змогла підтвердити, що втратила молочні залози через військову службу – а саме носіння бронежилета.
…У перший день повномасштабного вторгнення Наталя вже була на Миколаївщині, де базувався її підрозділ. Служба проходила між першою і другою лінією оборони. Наталя займалася забезпеченням бійців, логістикою й виконувала інші задачі, які ставили командири.
«Як нам казав командир ще в навчальному центрі: «В армії жінок немає, є військовослужбовці. Береш баул – і топаєш сама. Ти знала, куди йшла». І ці слова я добре запам’ятала, вони не раз ставали в пригоді, бо не хотілося, щоб тобі робили якісь поблажки», – ділиться Наталя враженнями, як бути жінкою у війську.
«Банально жіночої форми до 2023 – 2024 року не існувало. Завдяки проєкту Arm Women Now розробили жіночий стрій і добилися, щоб його впроваджували на рівні Міноборони. А от статутних бронежилетів для жінок, під наші анатомічні особливості, досі не існує. Я знаю, що вони зараз ніби на етапі тестування, але вже скільки років минуло. А в армії вже 70 тисяч жінок. Статутний бронежилет зараз важить 18 кілограмів і тисне. А коли ти на першій чи другій лінії оборони, то маєш бути в бронежилеті постійно. Коли я спілкувалася з лікарями, вони казали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, які приходять на обстеження, не мають проблем із молочними залозами. Груди травмуються бронежилетом», – зазначає вона.
В армії жінок немає, є військовослужбовці. Береш баул – і топаєш сама. Ти знала, куди йшла.
У 2024 році Наталя захворіла і потрапила до пульмонологічного відділення у стаціонар. «Першу операцію мені робив Подільський онкоцентр. Робили часткову резекцію (видалення) обох молочних залоз. Не зовсім вдало. Потім вдруге мене вже оперували у військовому шпиталі. Після цього прийшли результати гістології на онкомаркери, були нехороші зміни. Це все тривало з травня по липень. 31 липня рішенням ВЛК мене списали. Так закінчилася моя служба», – розповідає Наталя.
Усього жінка перенесла три операції. Під час третьої їй зробили повну резекцію молочних залоз. Зараз ветеранка розповідає, що не може піднімати високо вгору руки, піднімати важке, перебувати на сонці, перегріватися.
Окрім хвороби Наталі довелося ще «повоювати» з бюрократією. Зараз вона єдина в Україні жінка, яка документально підтвердила, що її хвороба настала внаслідок носіння бронежилета. І у висновку ВЛК (свідоцтві про хворобу) вказано, що її хвороба пов’язана із захистом Батьківщини.
Ветеранка зіткнулася з проблемами і при набутті статусу інвалідності. Її довго не викликали на засідання МСЕК (медико-соціальної експертної комісії), яка на той момент встановлювала інвалідність. А потім взагалі відмовили у групі, мовляв «не бачимо підстав». Наталі вдалося оскаржити це рішення, вона отримала інвалідність 3-ї групи, але в рішення жінці вписали неправильний діагноз. А вже після повної резекції, коли вона подавала на зміну групи інвалідності, один із лікарів комісії заявив їй, що вона взагалі «видалила груди за власною примхою». Наталя не здалася і в результаті цього лікаря виключили з комісії та заборонили обіймати цю посаду в майбутньому. Після повторного засідання комісії, ветеранці визначили другу групу інвалідності довічно.
Майже одразу вона почала працювати фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб: пройшла конкурсний відбір, навчання і вже рік допомагає ветеранам та їхнім родинам у своїй новій громаді – на Вінниччині. «Я, напевне, навіть вдячна зараз, що маю такий досвід. Бо я сама це все пройшла: і лікування, і ВЛК, і реабілітації. Тепер я можу допомагати іншим. Знаю всі нюанси, з якими можуть стикатися ветерани, ветеранки і діючі військовослужбовці», – каже Наталя Ліщишена.
Анна ТОХМАХЧІ, «Amnesty International Ukraine»
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Непереможний український чемпіон світу виграв бій нокаутом у першому ж раунді.
