Наталія Дзісяк безмежно вдячна лікарям та Богові за порятунок. І звісно – донечці Катерині.
Історія порятунку: «Мені сказали, що моя кров пуста…»
У Львові лікарі врятували 45-річну жінку, яка страждала на рідкісне та небезпечне захворювання крові – апластичну анемію. Доноркою стовбурових клітин для жінки стала її 19-літня донька
Попри лише 50-відсоткову сумісність, лікарі вирішили провести трансплантацію, адже це був чи не єдиний шанс на порятунок пацієнтки, повідомили у «Першому медичному об’єднанні Львова».
Недугу, яка трапляється у 2–3 людей на мільйон, у жительки Тернополя Наталії Дзісяк діагностували після перенесеного вірусного захворювання. Жінка почала відчувати сильну слабкість, а її шкіра стала неприродно блідою.
Результати аналізів виявилися невтішними: лікарі діагностували апластичну анемію – рідкісне захворювання, за якого кістковий мозок перестає виробляти еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.
«Мені сказали, що моя кров пуста. Першою думкою було: чому саме я? Я багато плакала, але все ж повірила, що Бог і лікарі допоможуть мені», – пригадує Наталія.
Після встановлення діагнозу пацієнтку скерували до Львова. Медики визначили, що єдиним шансом на порятунок є трансплантація кісткового мозку. Однак пошук донора виявився складним.
«Донор мав би мати сумісність 10/10 або 9/10. У міжнародних реєстрах знайшовся сумісний донор, але його довелося б чекати місяцями. Ми не могли цього дозволити, адже стан пацієнтки стрімко погіршувався», – пояснила завідувачка відділення трансплантації кісткового мозку Лікарні Святого Пантелеймона, що входить до «Першого медичного об’єднання Львова» Соломія Глуховська.
Апластична анемія – рідкісне захворювання, за якого кістковий мозок перестає виробляти еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.
На той момент у Наталії вже було грибкове ураження печінки, а через майже повну відсутність імунітету навіть звичайна вірусна інфекція могла становити смертельну загрозу.
Доноркою погодилася стати донька жінки Катерина. Попри те, що їхня тканинна сумісність становила лише 50%, лікарі вирішили провести гаплоідентичну трансплантацію кісткового мозку. В медзакладі кажуть: таке рішення команда ухвалювала лише втретє, і щоразу це був вибір між втратою пацієнта та єдиним шансом на його порятунок.
Перед трансплантацією Наталія пройшла курс хіміотерапії для пригнічення імунної системи та підготовки кісткового мозку до прийняття донорських клітин. Паралельно медики провели стимуляцію та забір стовбурових клітин у Катерини.
Саму трансплантацію виконали методом інфузії, подібним до звичайного переливання крові. Після процедури жінка майже три тижні перебувала в спеціальній ізольованій палаті, де лікарі контролювали процес приживлення донорських клітин та запобігали розвитку небезпечних інфекцій і реакції «трансплантат проти господаря».
Нині, за місяць після пересадки, Наталію вже виписують додому. Вона безмежно вдячна лікарям та Богові за порятунок. І звісно – донечці. А та своєю чергою тішиться, що допомогла мамі впоратися з небезпечною недугою:
«Я дуже щаслива, що нарешті бачу посмішку мами – її так давно не було».
Ірина БАТЮК.
Зараз також читають: На Волині патрульні врятували непритомну жінку.
