ПРАВОВА ШКОЛА АДВОКАТА САФУЛЬКА

ЯК КОМПЕНСУЄТЬСЯ МОРАЛЬНА ШКОДА
“Місцевий суд виніс рішення про сплату моральної шкоди. Який термін її сплати? З яких доходів здійснюється відрахування і яким чином?”— цікавиться Ірина Медведюк з села Великий Курінь Любешівського району.
Строки виконання судового рішення, в тому числі про сплату моральної шкоди, регулюються чинним законодавством і залежать від багатьох обставин. За загальним правилом, згідно із ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто протягом місяця з наступного дня після проголошення рішення (ст. 292 цього ж кодексу), якщо не було визначене судом негайне виконання рішення.
Після набрання рішенням законної сили на його підставі видається виконавчий лист, який має бути звернений до виконання шляхом його подачі зацікавленою особою до державної виконавчої служби. Згідно із ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов’язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим законом. Слід звернути увагу на те, що державний виконавець повинен вжити усіх заходів, необхідних для виявлення коштів та майна боржника, необхідних для виконання рішення суду.
Згідно із статтями 67—69 цього ж закону стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається в тому випадку, коли немає у боржника коштів на рахунках у кредитних установах, недостатньо у нього майна для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.
Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.
Як зазначається у ст. 62 вказаного закону, у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна стягнення може проводитись у формі звернення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.
Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

ДЛЯ АГРОНОМІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ВІДСТРОЧКИ
“Наш син закінчив агрономічний факультет аграрного університету. Чи матиме він відстрочку від армії, якщо працюватиме агрономом у селі чи в місті?”— запитує Г. Булига з м. Ковеля.
Відповідно до ч. 5 статті 17 Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р. відстрочка від призову надається призовникам з вищою педагогічною освітою — педагогічним працівникам, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за спеціальністю, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді. (Частина п’ята статті 17 в редакції закону від 21.12.99 р.).
Згідно із абз. 3. ч. 4 ст. 17 Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р. до внесення змін Законом України від 21 грудня 1999 р. відстрочка від призову надавалась випускникам професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладів на весь час роботи в сільській місцевості за отриманою спеціальністю.
Таким чином, сьогодні випускник державного аграрного університету не має права на відстрочку згідно із чинним законодавством незалежно від того, де він буде працювати — в селі чи в місті.