Екзит–поли, оприлюднені одразу ж після завершення голосування о двадцятій годині 28 жовтня, засвідчили дві головні несподіванки. Насамперед у вічі впав суттєвий — у межах 10 відсотків — відрив Об’єднаної опозиції від «УДАРу», хоч ще десять днів тому вони йшли практично ніс в ніс. По–друге, вразив результат «Свободи»....
У майбутній Верховній Раді буде гримуча суміш: націоналісти зі «Свободи» та комуністи матимуть приблизно однакові за кількістю фракції.
Василь РОГУЦЬКИЙ ЯК ПОВЕДУТЬ СЕБЕ НАЦІОНАЛІСТИ? Екзит–поли, оприлюднені одразу ж після завершення голосування о двадцятій годині 28 жовтня, засвідчили дві головні несподіванки. Насамперед у вічі впав суттєвий — у межах 10 відсотків — відрив Об’єднаної опозиції від «УДАРу», хоч ще десять днів тому вони йшли практично ніс в ніс. Це дає змогу Арсенію Яценюку наразі залишатись номером один у неофіційному змаганні на головного кандидата від опозиції на майбутніх президентських виборах. По–друге, вразив результат «Свободи». Ще нещодавно соціологи сперечались, чи здолає ця партія 5–відсотковий бар’єр, а тут усі шість основних екзит–полів показують, що «Свобода» набирає не менше 10 процентів голосів. Причому 5–відсотковий бар’єр вона долає навіть у деяких південно–східних областях, як-от Дніпропетровська і Херсонська. Й навіть у Севастополі свободівці отримали майже півтора відсотка голосів. Ошелешені комуністи просто не повірили у такий успіх націоналістів. «Цього реально бути не може, — здивований нардеп–комуніст Петро Цибенко. — Що це може означати на практиці? Тільки одне — закулісні організатори результатів цих виборів таким чином попрацювали на керовану демократію в Україні». Знаючи взаємну неприязнь націоналістів зі «Свободи» та комуністів, які теж отримали добрий електоральний урожай, можна спрогнозувати, що у майбутньому парламенті сумно не буде, точніше, буде весело. А такий результат «Свободи» можна пояснити тим, що суспільство втомилось від аморфних політиків, які бігають з одного табору в інший, і хоче бачити ідейні партії, члени яких готові на реальну боротьбу за свої погляди. Однак свободівці мали б виставити могорич і Партії регіонів. Остання своєю часто нахрапистою українофобською політикою, «розведенням котенят» змусила виборця шукати тих, хто б міг твердо і безкомпромісно їй протистояти — аж до «набити пику». Очевидно, такого безкомпромісного політичного бійця за цінності українства люди побачили саме у «Свободі» Олега Тягнибока.
З ПРИЦІЛОМ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ Що стосується майбутньої більшості у Верховній Раді, то очевидним є те, що її сформує Партія регіонів із сателітами. Власне, для цього виборче законодавство і мінялось із пропорційного на змішане, інакше Партія регіонів навряд чи втримала б владне кермо. Проте набрати 300 голосів для зміни Конституції регіоналам, швидше за все, таки не вдасться, адже треба буде залучати не тільки комуністів та самовисуванців, а й шукати тушок в лавах опозиції. І це при тому, що багато хто із мажоритарників, певно, захоче вести власну гру, — для перестраховки. Бо парламент буде діяти до 2017 року, а президентські вибори відбудуться на початку 2015–го, і глава держави може помінятись. А якщо подивитись, як українці голосували за партії, то Віктору Федоровичу дійсно є над чим задуматись. Адже усі екзит–поли показують, що партії, які йшли на вибори із критикою Віктора Януковича, у сумі набирають більше, ніж регіонали з комуністами. Тобто, другий тур президентських виборів може виграти «помаранчевий» кандидат. Ось, зокрема, результати Національного екзит–полу: Партія регіонів — 28,1%, «Батьківщина» — 24,7%, «УДАР» — 15,1%, «Свобода» — 12,3%, Комуністична партія — 11,8% голосів. Не дуже суттєво відрізняються від цих даних і результати компанії «Research&Branding», яку вважають близькою до влади: Партія регіонів — 31,6%, «Батьківщина» — 23,7%, «УДАР» — 13,2%, Комуністична партія — 13%, «Свобода» — 11% голосів. Але на момент здачі номера до друку результати Центральної виборчої комісії після підрахунку 71 відсотка бюлетенів не зовсім збігались із екзит–полами, — провладні партії набирали дещо більше, а опозиційні — дещо менше: ПР — 33,28% , «Батьківщина» — 23,13% , КПУ — 14,45%, «УДАР» — 13,18%, «Свобода» — 9,02%. Можливо, це пов’язано з тим, що у східних областях опрацювали більший відсоток бюлетенів, ніж у західних і центральних. Однак на думку спадають слова віце–прем’єра Колеснікова, який у неділю ввечері впевнено пророчив, що розрив між Партією регіонів та «Батьківщиною» буде у межах 8-9 відсотків… Ще однією особливістю цих виборів стала доволі низька явка — 57,98%. Аж 40 відсотків українців «проголосували» ногами. Це може свідчити як про розчарування владою, так і про те, що ці люди не побачили їй реальної альтернативи. І найбільше таких «противсіхів» — на Півдні. Думається, що саме від того, хто зможе заручитись підтримкою розчарованих херсонців, дніпропетровців та одеситів залежить, у який бік в майбутньому хитнеться український маятник — російський чи європейський. Найактивніше ж у біло–блакитному поясі голосував Донбас. Влада хвалиться, що здобула безпрецедентні понад 30 відсотків голосів (пропрезидентська партія Віктора Ющенка у 2006 році отримала лише 14%). І це справді так. Щоправда, треба мати на увазі, що регіонали, як і свободівці, мають доволі нерівномірну підтримку в Україні — понад третина відданих за Партію регіонів голосів припадає на дві густонаселені донбаські області. А це означає, що сильна центриська партія, яка б змогла об’єднати два береги Дніпра, ще поки так і не з’явилась.
ЯКА СИТУАЦІЯ ПО МАЖОРИТАРНИХ ОКРУГАХ На час здачі номера по мажоритарних округах перемагало 119 висуванців Партії регіонів, 40 — «Батьківщини», 10 — «Свободи», 5 — «УДАРу», 7 — представників інших партій, 44 — самовисуванці
ЄВРОПА КРИТИКУЄ ВИБОРИ Місія спостерігачів ОБСЄ критикує вибори в Україні. Про це заявила віце–президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурґ Дуглас. «У нашій спільній заяві ми можемо стверджувати, що вибори характеризувалися браком вільних умов для учасників виборів, зловживанням адмінресурсом, браком збалансованого висвітлення у ЗМІ», — зазначила вона. І додала, що це стосувалося передвиборчого періоду, що стало «кроком назад в порівнянні з останніми виборами». В ОБСЄ зазначили, що саме голосування відбувалося спокійно та мирно. Однак процес встановлення голосів «оцінюється негативно через недостатню прозорість».
