СЕРГІЙ КОВАЛЬЧУК:«ЗАМОВНИКІВ ПІДПАЛУ І ПАЛІЇВ УЖЕ ЗНАЮ»*

Таку резонансну заяву зробив на початку тижня володимир-волинський бізнесмен, якому трохи більше місяця тому, в ніч із 10 на 11 січня, спалили авто.

Відразу після інциденту Сергій Ковальчук через засоби масової інформації оголосив про грошову винагороду в розмірі 250-300 тисяч гривень тому, хто вкаже на замовників зухвалого злочину. І от рівно через місяць поцікавилися у Сергія Михайловича, чи є зрушення в цій неприємній справі.
Однак почали розмову не з резонансної теми, а як готується до посівної кампанії агрофірма «Луга-Нова», яку очолює Сергій Ковальчук

«ЧИНОВНИКИ ЗРОБИЛИ ВСЕ, ЩОБ ЗНИЩИТИ ЦУКРОВУ ГАЛУЗЬ»
— Одразу після зустрічі з вами вирушаю до Києва, — повідомив пан Ковальчук. — Там маю намір разом із нашими агрономами відвідати міжнародну сільськогосподарську виставку, де будуть представлені найкращі сорти зерна. Зараз ми підбираємо посівний матеріал, який сподіваємося знайти на виставці.
Що стосується майбутньої посівної, то я прийняв рішення суттєво зменшити площі цукрового буряка. Наші чиновники найвищого рівня зробили все для того, аби українські аграрії відмовилися від вирощування цієї культури, а цукровики — від виробництва цукру. Чудово знаючи про те, що маємо в країні перевиробництво солодкого продукту — квотованої стратегічної сировини, ніхто з державних мужів пальцем не поворухнув для того, аби виробники змогли продати його за кордон з вигодою для себе й для держави. При нинішній же ціні на цукор, кілограм якого в Україні коштує 4 гривні 20 копійок, ніхто цукрового буряка не сіятиме, відтак і заводів цукрових ніхто не запускатиме, бо їм, по-перше, нічого буде переробляти, а по-друге, це завідомо робота собі у збиток і неабиякий.
— Разом із тим, ми плануємо істотно збільшити посіви кукурудзи, — продовжує Сергій Михайлович. — Ця культура в останні роки користується великим попитом на міжнародному ринку, тож приносить непогані прибутки. Крім того, на Волині та Хмельниччині в нас посіяно близько 6 тисяч гектарів озимої пшениці й понад тисячу гектарів озимого ячменю. Випробовуємо новий сорт цієї вибагливої культури (господарники знають, що найскладніше не виростити ячмінь, а зібрати його із мінімальними втратами, бо за найменших погодних примх зерно висипається). Він добре пристосовується до низьких зимових температур, урожай збирається на два з половиною тижні раніше від сортів ячменю, до яких ми звикли. Це, сподіваюся, дасть можливість мінімізувати втрати при зборі, до певної міри полегшить роботу працівникам нашої агрофірми «Луга-Нова».
«НАЙГОЛОВНІШИЙ НАШ КУРС — ПІДНЯТИ ЕКОНОМІКУ»
Не оминули в розмові й політичної теми, зокрема, курсу, який обере Україна в найближчому майбутньому — на Євросоюз чи на Митний союз із Росією та Білоруссю. Сергій Ковальчук каже: ще трохи, й ми будемо не потрібні ні там, ні там, адже українську економіку з кожним роком дедалі більше заганяють у глухий кут.
— Найбільша проблема українців у тому, що ми самі не знаємо, чого хочемо, які цілі перед собою ставимо, куди йдемо, — ділиться міркуваннями Сергій Михайлович. — До Євросоюзу? Як кажуть, дав би Бог нашому теляті та й вовка з’їсти. Ми туди просимося вже років із двадцять, а брати нас не дуже поспішають. Очевидно, мають на це причини, бо ми багато в чому недопрацьовуємо, не відповідаємо стандартам та вимогам, які ставить перед своїми потенційними членами ЄС. От він нас раз у раз і відштовхує, але не сильно, так, щоб ми не дуже образилися й не подалися до могутнього й впливового північного сусіда.
На моє переконання, так буде і в нинішньому році. До кінця 2013-го до Євросоюзу Україна не втрапить. Не вірю я в те, що за якихось кілька місяців станеться диво, й наша держава раптом почне відповідати всім вимогам. Утім, стане Україна членом Євросоюзу чи ні, а ми маємо передусім підняти з колін вітчизняну економіку, яка занепадає дедалі більше навіть не з року в рік, а здається, із місяця в місяць. За рівнем розвитку ми зараз перебуваємо, так би мовити, в самому хвості Європи, на одній сходинці із Молдовою чи й навіть позаду неї. Я, повірте, жодним чином не хочу образити молдаван, але факт залишається фактом. І це при тому, що за часів президентства Леоніда Кучми ми в економічному відношенні були на одному щаблі з Росією, до якої нині нам — рости й рости.
Одним словом, ми котимося в прірву, і якщо вже зараз, без огляду на політичні вподобання та переконання, не візьмемося за порятунок вітчизняної економіки, то вже за кілька років рятувати буде нічого. Під порятунком я маю на увазі, насамперед, створення нормальних умов для бізнесу, який у нас нині душать корупція й численні податки. Навіть якщо чиновники вже зараз схаменуться й візьмуться до роботи, результати їхньої діяльності ми зможемо побачити років лише через 2-3, не раніше.
«ДАЮ ПАЛІЯМ ТИЖДЕНЬ ЧАСУ»
Коли ж журналісти торкнулися в розмові з паном Ковальчуком резонансної теми підпалу автівки, він приголомшив звісткою про те, що… знає і виконавців, і замовників зухвалого злочину. Втім, їхні імена поки що не розголошує, зате дає зловмисникам тиждень часу на те, аби залагодили справу мирним шляхом.
— Я володію вичерпною інформацією про осіб, які місяць тому здійснили підпал авта, що було в моєму користуванні, — заявив Сергій Ковальчук. — Знаю і замовників, і виконавців цієї брудної справи. Поки що не називатиму їхніх імен та прізвищ, скажу лише, що серед тих, хто здійснив підпал машини, були жителі Володимира-Волинського і Нововолинська. Відтак, даю вам, хлопці, тиждень часу на те, аби ви зв’язалися зі мною чи моїми довіреними особами, зокрема, з водієм Олександром Лисеюком, і відшкодували завдані збитки. Роблю жест доброї волі: даю шанс розв’язати проблему, так би мовити, мирним шляхом. Інакше, думаю, здогадуєтеся, де проведете найближчі кілька років.
Що стосується замовників підпалу, то з ними розбиратимемося окремо. Однак будьте певні, що всі, хто причетний до нього, а це чимале коло осіб, будуть покарані. Я в жодному разі не вдаватимуся до самосуду, але й дарувати злочину не збираюся, тому всі вони відповідатимуть за скоєне. Принагідно висловлюю глибоку вдячність усім, хто долучився до пошуку паліїв. Обіцяна винагорода, будьте певні, знайде свого власника.