23-річний Олександр Топорівський став іменним стипендіатом ще 2011 року, але обіцяної нагороди від Міністерства освіти не отримав. Втомившись оббивати пороги у пошуках правди, хлопець подав до суду...
23-річний Олександр Топорівський (на фото) із селища Жовтневе став іменним стипендіатом ще 2011 року, але обіцяної нагороди від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту не отримав. Втомившись оббивати пороги різних інстанцій у пошуках правди, хлопець подав до суду...
Ярослава ТИМОЩУК
Більш як два роки тому юнак став переможцем Міжнародного мовно–літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Олександр виконав запропоновані завдання на максимальну кількість балів і виборов річну президентську стипендію. Щомісяця Міністерство мало виплачувати йому тисячу гривень. Два роки чекав обіцяного, а потім зрозумів, що поставити крапку в цій історії допоможе тільки суд. — Переконався, що інакше справу не вирішити, — розповідає Олександр. — Якийсь час Міністерство перекладало відповідальність на Київську академію міжнародної економіки та міжнародних відносин, де навчався. Але приватний виш не може зі свого бюджету виплачувати державні нагороди. Потім звертався в Адміністрацію Президента, в прокуратуру, в районну адміністрацію… Ніде не отримав конкретних відповідей. Терпець увірвався – і подав позов до суду. Тільки після цього в Міністерстві згадали про Олександра і про ще 20 студентів, яким заборгували іменні виплати. Під час судового засідання вирішили укласти так звану мирову угоду. Верховна Рада має внести зміни до бюджету, і тільки тоді всім студентам пообіцяли перерахувати заслужені кошти. Хлопець уже закінчив із відзнакою навчання і повернувся до рідного селища. У Жовтневому він депутат, громадський діяч і журналіст. І хоч здобув спеціальність економіста–міжнародника, стверджує, що відчуває потребу писати. Ще в школі перемагав на олімпіадах та конкурсах з української мови імені Петра Яцика, складав вірші, друкувався в місцевій пресі. А нині разом із друзями–однодумцями створив газету «Нововолинський інформаційний портал». У шахтарському місті Олександр організував зустрічі із відомими українськими письменниками Любком Дерешем та Максимом Кідруком. У гості хоче запросити Люко Дашвар. — Зараз я займаюся улюбленою справою, а не ганяюся за грішми, – каже хлопець. – Моя мета – доносити людям правдиву інформацію і робити все, що від мене залежить, аби у нашому місті стало затишніше жити.
