Жорстка відповідь Віктора Януковича Євромайдану: ніякої Європи — ідемо в «русскій мір»...
Жорстка відповідь Віктора Януковича Євромайдану: ніякої Європи — ідемо в «русскій мір»...
Василь РОГУЦЬКИЙ
Після сумнозвісних Харківських угод, коли за меншу ціну на газ Україна розрахувалася Севастополем, народ із побоюванням очікував результатів переговорів президентів України та Росії у Москві, які відбулися 17 грудня, – що Янукович здасть Путіну цього разу? У Москві було підписало низку угод, головними з яких є домовленості про зниження ціни на газ із 400 до 268,5 долара за тисячу кубометрів і надання у кредит 15 мільярдів доларів. Проте, на відміну від Харківських угод, і досі достеменно не зрозуміло, що ж Віктор Янукович пообіцяв Кремлю за таку щедрість. Можливо, такою є плата Росії за фактичну зупинку євроінтеграції України, можливо, існують ще якісь, підкилимні зобов’язання з боку української сторони, як–от «здача труби» чи інших стратегічних об’єктів. Єдине, що можна сказати із впевненістю: розглядати будь–які домовленості між Україною та Росією з погляду лише арифметики, економіки не можна – політична складова обов’язково є. Ці угоди – серйозний крок України в омріяний Путіним «русскій мір», пришвидшення тотальної русифікації нашої країни. Причому питання мови – далеко не на першому місці. Йдеться про скопійовану в Росії і близьку та зрозумілу для нинішнього режиму Януковича російську суспільно–політичну модель із її царепоклонством, перевагою сили над законом, переслідуванням інакомислячих, спілкуванням із народом у стилі «я – начальник, ти – дурень» тощо. І що довше триватиме цей процес русифікації, то болючішим буде розворот в інший бік. На щастя, і, гадаю, насамперед через відчайдушних євромайданівців цього можливого розвороту ще побоюється і сам Путін, адже не випадково наголосив на тимчасовості цих домовленостей, мовляв, довгострокові будуть досягнуті згодом (виходить, може припинити дію угод, коли заманеться, тримаючи Януковича на гачку). Але якщо сповзання в орбіту Росії не буде зупинене, то цілком імовірно, що наступні покоління назвуть ці на перший погляд звичайні домовленості між двома країнами другою Переяславською радою. Пам’ятаєте Шевченкове: «Ой Богдане! Нерозумний сину…». А Янукович у розмові з Путіним, пояснюючи останньому, хто такий Тарас Шевченко, сам сказав, що це такий «провидець»…
КОМЕНТАРІ:
Микола АЗАРОВ, прем’єр-міністр України: «Давайте змоделюємо, як би розвивалися події, якби не було цих домовленостей (Януковича з Путіним. – Ред.), якби приблизно місяць тому ми не прийняли важке, але необхідне рішення – зупинити процес підписання Угоди (з ЄС. — Ред.). Уже сьогодні ми були б змушені піти на вимоги МВФ, а саме: вдвічі підвищити тарифи на житлово–комунальні послуги; різко знецінити національну валюту; скоротити витрати бюджету до мінімуму; скасувати державну підтримку сільського господарства; заморозити зарплати і пенсії та соціальні допомоги. Що очікувало б Україну? Відповідь очевидна – банкрутство і соціальний колапс». Роман ШРАЙК, засновник інтернет-видання «Дурдом.in.ua»: «Янукович отримав можливість дотягнути до 2015 року без дефолту. Путін отримав можливість реалізувати свою мрію про південно-західний федеральний округ. Ми отримали розуміння, що якщо довго сидіти біля річки, то рано чи пізно по ній пропливе труп нашої країни».
Борис НЄМЦОВ, російський опозиціонер: «Усі домовленості тимчасові (між Путіним і Януковичем. — Ред.). У разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС їх буде скасовано. Україна все одно підпише договір з Європою. Висновок: Путін допомагає Януковичу обратися на другий термін і дає йому на вибори 15 мільярдів. А Янукович кине. Гроші візьме і піде у Європу. І хто в цій історії лох?».
Ігор УМАНСЬКИЙ, екс-міністр фінансів України: «Основна загроза полягає в тому, що умовою надання кредиту стане замороження співробітництва України із західними фінансовими організаціями. У такій ситуації підтримка з боку Росії стане безальтернативною, що спростить політичний шантаж країни». В’ячеслав КИРИЛЕНКО, опозиційний політик: «Головні загрози після візиту Януковича до Москви: 1) спільна і залежна від Росії зовнішня політика; 2) вступ до російської колективної безпеки (ОДКБ); 3) посилення Чорноморського флоту Росії».
Володимир ЛАНОВИЙ, економіст: «Плюс домовленостей – в Україні не буде дефолту, який очікувався на початку наступного року. Мінус – не можна за 15 мільярдів поступатися у суверенітеті, а сказані в Москві слова про необхідність скоординованої зовнішньої політики двох держав означають фактично підпорядкування у зовнішній сфері Москві і в питаннях економічної співпраці та інтеграції, а також у питаннях політичних позицій й подій».
Віктор ПИНЗЕНИК, народний депутат від партії «УДАР», екс-міністр фінансів: «Те, що нам дали кредит, – то плакати треба. Нам дали кредит, аби дотягнути і погіршити ситуацію. Проблеми не вирішуються кредитами. Проблеми вирішуються фундаментальними рішеннями».
