Після 19 січня, коли молоді хлопці з коктейлями Молотова виступили проти спецпідрозділу «Беркут», про «Правий сектор» і їхнього лідера Дмитра Яроша (на фото) заговорила не тільки Україна, а й увесь світ...
Після 19 січня, коли молоді хлопці з коктейлями Молотова виступили проти спецпідрозділу «Беркут», про «Правий сектор» і їхнього лідера Дмитра Яроша (на фото) заговорила не тільки Україна, а й увесь світ. Інтернет-видання «Українська правда» цими днями записало розлогу розмову з Дмитром, тож пропонуємо вашій увазі кілька його думок (повний текст – http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/4/7012683/ )
«Япровідник Всеукраїнської організації Тризуб ім. Степана Бандери. Займаюсь громадською діяльністю уже протягом 25 останніх років. Сам із Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Піднімав перший синьо-жовтий прапор в квітні 1989 році у Дніпродзержинську. Створив Народний рух України, був членом української Гельсінської спілки, отримав рекомендації у 1989 році від Левка Лук’яненка і Степана Хмари у Москві, на Арбаті, де тоді відбувалось пікетування за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви... За освітою викладач української мови і літератури. «Правий сектор» – найреволюційніша структура Майдану. Я підкреслюю: саме революційна, а не радикальна. Революція – це розум, це план і це дія. Коли є ситуація народного збурення, не використати таку ситуацію на благо того самого народу не можна. Опозиція, на жаль, не здатна цього зробити, бо, мабуть, крісла в парламенті дуже м’якенькі і вони не здатні на якийсь рішучий крок. Ми здатні на такий крок. «Беркут» побив дітей на Майдані 30 листопада 2013 року. Два місяці люди стояли на Майдані і не проводили ніяких дій. Потім сталась чергова провокація влади – прийняття законів 16 січня. Почались побиття активістів, викрадання людей, подивіться, що вони витворяють з Автомайданом. Саме вони спровокували цю ситуацію, а люди пішли у наступ, тому що терпіти вже більше не можна було. Скільки далі стояти, танцювати на Майдані? Ми не вівці, українець має звучати гордо, і довели, що українець звучить гордо. У першу чергу ми підтримуємо стосунки із Андрієм Парубієм як комендантом Майдану і фактичним керівником «Самооборони», до якої ми формально входимо як 23-я сотня, хоча в нас із півтисячі людей. А якщо говорити про всю опозицію, то за великим рахунком у нас стосунки ніякі. Вони не помічають нашого існування. Мені здається, що це велика помилка опозиції, що вони не враховують сили афганців, той же «Правий сектор», та навіть «Самооборону»... Мене, наприклад, дивує, що після 19 числа лідери опозиції не піднялись на поверх і не подякували хлопцям. Підійдіть до людей, поговоріть з ними. Це ж живі люди і притому хороші... Це – цвіт нації. Це люди, які зараз жертвують життям і своєю свободою заради Батьківщини. Це ж явище, а політики на це закривають очі. Хіба що Віталій Кличко – я з ним десь разів два зустрічався і абсолютно нормально спілкувались. Майдан – це вже явище зі своєю армією, зі своєю медициною, всякими струк турами, це вже певна держава. І захопити її без дуже великої крові не вдасться. Дубинками розігнати це вже неможливо. Їм доведеться застосовувати вогнепальну зброю, але легально, а не так, як на Грушевського. І у відповідь вони отримають по повній програмі, це я можу гарантувати Віктору Януковичу».
