Верховна Рада прийняла перші антикризові закони. Чи стануть вони початком якісних системних змін в Україні?..
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, заступник головного редактора газети «Волинь–нова»
Верховна Рада прийняла перші антикризові закони. Чи стануть вони початком якісних системних змін в Україні?
Щозими дядько Іван, попоравши худобу, цюкає сокирою біля дровітні. ― На зло москалям! ― віджартовувався, коли я питала, нащо гне спину, маючи газ у хаті. ― Дбаю про енергетичну незалежність. Як у воду дивився дядько. Його б у радники прем’єра. Бо тямущих і господаровитих людей у владі в Україні бракує найбільше. Рвуться у високі крісла нерідко злодійкуваті нездари. Ось і тепер майже півсотні бажаючих заявили про наміри балотуватися у президенти. Усі начебто хочуть рятувати країну, всі б’ють себе в груди, що вони ― за народ. Ѓ Нема часу різних брехунів слухати. Пшеницю підживив, 20 соток моркви посіяв, 30 соток ранньої картоплі посадив… Чув, закони прийняли, що ціни на газ підвищують. А золоті батони в тих, хто роками Україну розкрадав, уже позабирали? Ніякі кредити й подачки державу не врятують, якщо і далі ними будуть розпоряджатися так, як раніше, ― озвучує голос народу дядько Іван. Народні депутати, в тому числі й від Волині, проголосувавши Закон «Про запобігання фінансовій катастрофі і створення умов для економічного зростання», поспішають виправдатися, мовляв, реформи торкнуться не тільки рядових українців, а й представників влади і бізнесу ― всі будуть змушені затягнути паски. Так то воно так, тільки ті, хто тримає свої мільйони в офшорах, хто накопичив мільярдні статки, змін не відчують, а більшість простих смертних і продихнути від скрути не зможе. З 1 травня тарифи на газ для населення зростуть на 50 відсотків, а для підприємств теплокомуненерго з 1 липня ― на 40. Упродовж 4 років уряд хоче вирівняти ціни на газ і тепло з ринковими, тож за цей період тарифи загалом підвищать на 120 відсотків. Малозабезпеченим обіцяють субсидії до 500 гривень на місяць. Ну а люди, які живуть від зарплати до зарплати й «неімущими» не вважаються, будуть змушені вибирати: тепло чи хліб. Мерзнути в хаті ситому чи грітися напівголодному ― однаково сумна перспектива. У Польщі, котра почала реформи наприкінці 80–х та вступила в Європейський Союз у 2004 році, на перших порах рівень життя людей знизився на 40 відсотків і лише через 3 ― 4 роки економіка почала відновлювати ріст. У нас, з огляду на величезні масштаби корупції, напіввоєнний стан, фінансовий колапс, масове зубожіння буде значно більшим і виходити з кризи доведеться набагато довше. Щоб виплачувати людям пенсії, необхідно втричі збільшити розмір дотації Пенсійному фонду. На сьогодні середня пенсія в Україні становить 1526 гривень. Народні депутати, члени Кабінету Міністрів отримують у 10 разів вищі пенсії, судді ― у 8, прокурори ― у 6 разів більше… Який бюджет витримає таку наругу над справедливістю? Міністр соціальної політики Людмила Денисова як надзвичайне досягнення подає пропозицію про зміну в нарахуванні пенсій за спеціальними законами ― з 80 відсотків до 70 від розміру зарплати. Натомість обмежити планку пенсійних виплат для «колишніх», не ділити пенсіонерів на чорних і білих, відмінити спецпенсії уряд не береться. Турботою про народ пояснює уряд збереження пільг, за кількістю яких Україна займає перше місце в світі. У нас, як відомо, їх налічується аж 380 категорій, це ― 18 мільйонів пільговиків, що становить майже 40 відсотків населення. За них мусять платити інші. Безоплатним проїздом у транспорті користується 24 мільйони українців. Про запровадження адресних допомог, впорядкування цієї затратної сфери ніхто й не згадує. Щоб підсолодити для народу гіркі ліки «шокової терапії», уряд пообіцяв підвищити ставки оподаткування для багатих, призупинити виплату грошових допомог держслужбовцям (10 окладів) при виході на пенсію, скоротити штати силовиків, чиновників. Посадовцям начебто не дозволять щороку купувати за бюджетні кошти найдорожчі авта, робити ремонти в кабінетах і святкувати ювілеї. А от на головне питання ― коли ж повернуть в Україну вивезені казнокрадами мільярди ― відповіді ніхто не дає. Кажуть, за останні 20 років у народу було вкрадено до 10 трильйонів. Ось був би спосіб фінансування реформ! Таких коштів Міжнародний валютний фонд запропонувати не зможе. Немає і чітких, послідовних кроків у боротьбі з тіньовою економікою. А тільки через «податкові ями» з бюджету щорічно вимивається до 100 мільярдів гривень. Нікого не притягнуто до відповідальності й за корупцію. От і виходить, що «шокова терапія» передбачена в основному для простого люду. Дядько Іван цьому й не дивується. Ніколи ― мусить дбати про продовольчу безпеку.
