КОЛИ БАТЬКО ’ЗАБУВАЄ’ ПРО ДІТЕЙ

ПРАВОВА ШКОЛА АДВОКАТА СЕРГІЯ САФУЛЬКА

КОЛИ БАТЬКО "ЗАБУВАЄ" ПРО ДІТЕЙ
На утриманні жительки с. Пустомити Горохівського району Любові Воровченко двоє неповнолітніх дітей. Чоловік сім’ю залишив і не платить аліментів. “Чи маю я право на державну допомогу як малозабезпечена сім’я? Як мені добитися аліментів на дітей? Хто повинен видати на це дозвіл?” — запитує в листі до редакції наша читачка. Подібні запитання, що стосуються стягнення аліментів, цікавлять також інших жінок.
В окремих випадках, за відсутності чоловіків, сім’ї може бути надана державна допомога як малозабезпеченій. Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 1 червня 2000 року малозабезпеченою сім’єю вважається сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму. Відповідно до п. 14 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. №250, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, у складі якої протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни (розірвання шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період набрало законної сили рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів), враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід для призначення соціальної допомоги.
Якщо є рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з одного із подружжя аліментів, необхідно звернутися в органи державної виконавчої служби за місцем проживання особи, із якої мають стягуватись аліменти, із виконавчими документами, виданими судом на підставі вказаного рішення для примусового стягнення. Усі довідки, пов’язані із примусовим стягненням аліментів, видаються вказаними органами виконавчої служби за місцем проживання боржника. У випадку відмови видати таку довідку дії (бездіяльність) державної виконавчої служби можна оскаржити до суду або начальнику обласного управління юстиції.
Довідка про стягувані аліменти із боржника додається до заяви про надання державної соціальної допомоги. Крім цього, до заяви додаються:
документ, що посвідчує особу;
довідка про склад сім’ї (до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні);
декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти);
довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З ПОЛЬЩІ – УЧАСНИКИ ВІЙНИ
Житель с. Радовичі Турійського району Степан Сас народився у Польщі, а в 1946 році разом з батьками був переселений в Україну. “Чи маю я право на статус учасника війни?” — запитує наш читач.
Згідно із п. 2 ст. 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 р. в редакції Закону України від 2 жовтня 2003 р. (набув чинності з 1 січня 2004 р.) до учасників війни належать особи, які після 9 вересня 1944 р. були переселені на територію України з території інших країн.
Це є самостійна підстава для набуття такого статусу. Не має ніякого значення ні дата народження такого переселенця, ні те, чи працював він у роки війни, чи ні. Підставою для отримання статусу учасника війни такими громадянами є факт його переселення з території іншої країни на територію України. Тому роз’яснення, які дають в управліннях соціального захисту про необхідність підтвердження факту роботи, дати народження до 1932 р. тощо є незаконними. Якщо у громадянина є евакуаційний лист, у якому зазначено, що його переселено в Україну після 9 вересня 1944 року, то цього достатньо для того, щоб управління соціального захисту такому заявнику надало статус учасника війни.
Звертаємо увагу на те, що таке право мають лише ті, хто був переселений після 9 вересня 1944 року. Такий закон. Громадянам не варто ходити по кабінетах чиновників і просити. Слід подати письмову заяву (можна писану від руки), до якої додати копію евакуаційного листа.
Водночас наголошуємо на тому, що це є наш погляд, який не є офіційним тлумаченням закону.


ЯК КУПИТИ КВАРТИРУ З ТЕЛЕФОНОМ?
“Наша сім’я придбала квартиру в Іваничах. Там є телефон. Однак сусідка, дізнавшись про те, що продається квартира, звернулася в “Укртелеком”, щоб цей телефон провели їй. Але в нашій сім’ї, як і в сусідній, проживає інвалід другої групи. Наша сім’я є абонентом “Укртелекому”. Чи можуть відключити телефон у купленій нами квартирі?”— запитує Ольга Плисюк.
Надання послуг телефонного зв’язку оператором (у даному випадку — ВАТ “Укртелеком”) конкретному абоненту здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором та абонентом. У випадку відчуження житла, у якому знаходиться телефон, право користування телефонним зв’язком до нового власника не переходить, оскільки договір про надання послуг зв’язку був укладений із попереднім власником житла. У такому випадку новому власнику житла необхідно укласти із оператором зв’язку договір про надання послуг зв’язку.
Якщо у сім’ї нового власника житла проживає інвалід другої групи, то відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 р. інваліди першої і другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирного телефону за рахунок коштів Фонду України соціального захисту інвалідів. Порядок і умови встановлення телефону інвалідам визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням думки республіканських громадських організацій інвалідів.
Якщо ж є кілька осіб, які користуються однаковими пільгами щодо встановлення телефону та надання послуг зв’язку, то їхні заяви на встановлення телефону розглядаються в порядку черговості. Якщо ж новий власник придбаного житла уклав договір про надання послуг зв’язку, а сусідом-пільговиком заяву було подано пізніше, то договір із таким абонентом не може бути припинений лише на тій підставі, що особа, яка подала заяву, є пільговиком.
Якщо між особою, яка придбала житло, та оператором зв’язку було укладено договір про надання послуг зв’язку, то вона у випадку зміни адреси має право на продовження надання їй послуг зв’язку за новою адресою, якщо це дозволяють технічні можливості оператора зв’язку.