Після смертей на Майдані відчувалося неймовірне очищення...
Після смертей на Майдані відчувалося неймовірне очищення... Вірилося, що вже не будемо жити, як раніше. Що чиновники вмить перестануть брати хабарі, з магазинів зникнуть протерміновані продукти і ми усміхатимемось один одному при зустрічі. Утім, коли звикаєш до темряви, то важко призвичаїтися до раптового світла. Та в одного мого друга це виходить. На Майдані він стояв пліч-о-пліч із загиблими героями. Тепер, коли виникає спокуса вчинити щось недобре, пригадує їх і думає: що б вони на це сказали? Але ось днями колега цікавиться, чи нема в мене нікого знайомого в одному навчальному закладі, хто допоможе прилаштувати туди її дитину. То я їй розповіла про свого товариша. А заодно згадала, що й сама не без гріха. Нещодавно потрібно було отримати документ від держави. Аби зробити все чесно, треба згаяти кілька годин і трохи нервів. Тож я погодилася на пропозицію людини, котра пообіцяла допомогти. Тепер думаю: ми так довго прагнули оновленої держави, а тепер боїмося з нею співпрацювати. Звикли, що в чиновницьких кабінетах запросто отримати порцію крику й приниження і боїмося спробувати: а раптом уже не так? Тому зіпсований шмат м’яса, куплений у магазині, розцінюю як кармічну відплату, і на продавчиню не ображаюся.
