ГРЕМ’ЯЧЕ ВІДЧИНИЛО ВІКНО В ЄВРОПУ

У рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща — Україна — Білорусь» територіальна громада цього села Ківерцівського району стала одним із партнерів проекту «Розвиток співробітництва у галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні». Сільський голова Грем’ячого Наталія Мельник (на фото) вважає його реалізацію лише початком подальшої довготривалої співпраці з сусідами з-за Бугу


Валентина БЛІНОВА


-Наш партнер із польської сторони — ґміна Біща Люблінського воєводства, — розповіла керівник громади. — Там подібні до наших погодний режим та природна місцевість. Але попри вигідні біокліматичні умови маємо однакову проблему — неповне використання потенціалу для розвитку туристичної інфраструктури санаторно–курортної зони. Поляків зацікавила робота санаторію матері і дитини «Пролісок», який має джерело цілющої мінеральної води, чудову водойму, великі поклади лікувальної грязі, високопрофесійний персонал, екологічно чисті продукти харчування. Досвід оздоровниці привернув їхню увагу, бо вважають перспективним саме такий напрямок розвитку інвестиційної привабливості прикордоння. Відтак реалізація цього дзеркального проекту піде на користь жителям як Грем’ячого, так і Біщі.
— На що спрямують грантові кошти Європейського Союзу?
— Загальний бюджет проекту — більш як 2 мільйони євро. 10 відсотків від цієї суми — внесок Волинської обласної ради як головного партнера. Проектно–кошторисною документацією передбачено спорудити двоповерховий корпус загальною площею 800 квадратних метрів, де будуть плавальний та термальний басейни, кабінети для різних видів душу, фітобар, а на другому поверсі — кабінети лікувальної фізкультури. Маємо також закупити сучасне діагностично-лікувальне обладнання, якого поки що немає в жодному українському санаторії. Відтак оздоровниця відповідатиме справді європейським стандартам.
— Чи не затягнеться будівництво, адже нині в державі досить напружена ситуація, зумовлена військовою агресією та економічною кризою?
— Маю всі підстави сподіватися, що цього не станеться. Минулого тижня наша сільська рада за результатами тендеру вже уклала угоду з ТзОВ «Західелектромонтаж» на спорудження водолікувального корпусу. Передбачено його закінчити до кінця цього року, а обладнати — до серпня наступного.
— Що виграє територіальна громада?
— Ми вже маємо чималу користь від міжнародної співпраці з поляками. У рамках цього проекту створено інформаційно-туристичний центр. Розроблені екологічні маршрути, адже поруч національний природний парк «Цуманська пуща». Тепер туристам, які приїжджають на відпочинок, можемо організувати водні сплави, кінні, велосипедні та пішохідні прогулянки. Придбали необхідне спорядження, рафти, велосипеди. Тобто наші жителі вже мають зайнятість. А якщо запрацює водолікувальний комплекс, з’явиться ще 10 нових робочих місць. Корисна для нас і практика партнерів із Біщі, які у співпраці з ЄС реалізували 16 проектів: мікро-, макро-, парасолькових. Цей досвід згодиться нашій територіальній громаді, адже маємо проблеми, для яких потрібні чималі кошти. Приміром, мене зацікавило, як встановити вуличні ліхтарі, що працюють на сонячних батареях. Саме такий проект є у поляків. Можливо, європейські гранти вдасться залучити і для будівництва нової школи.
— Цей заклад освіти у Грем’ячому давно став довгобудом. Яка ситуація нині?
— Приміщення, де зараз навчаються наші діти, старе, збудоване ще 1932-го року. Нова школа розрахована на 200 учнів. Вона буде типовою: з однозмінним навчанням, водопостачанням, актовим та спортивним залами, внутрішніми туалетами, їдальнею. Це вже третя проектно–кошторисна документація навчального закладу в Грем’ячому. За попередньою школу почали будувати у 1995-му, але так і не закінчили. Новобудова руйнувалася під відкритим небом, стала небезпечною, тим більше, що поруч соціальні заклади, які постійно відвідують і молоді, і літні жителі. Щоб звільнити майданчик для нового будівництва, сільська рада уклала угоду з ПП «Волиньагропромбуд», що має ліцензію на ліквідацію аварійних об’єктів. Однак це приватне підприємство не виконало своїх зобов’язань, хоча вже давно мало б розчистити територію від старих блоків. А зробити це вкрай необхідно, дарма що нині кошти з держбюджету на капітальні видатки заморожені.
— А не станеться так, що класи у новій школі не будуть наповнені?
— Переконана, що ні. Бо у Грем’ячому, де, зокрема, немає жодної хати–пустки, і в сусідніх Скреготівці та Яківцях багато молодих сімей, які попри всі негаразди в державі зводять власні оселі. Нині маємо 86 забудовників. Щоб вони могли отримати земельні ділянки, депутати сільської ради ухвалили рішення розширити межі села у напрямку Цумані. Якщо відбудеться реформа місцевого самоврядування, об’єднавшись із ним в одну адміністративно–територіальну одиницю, зможемо оптимально розвивати соціальну інфраструктуру навколишніх населених пунктів, утримувати за кошти громади заклади освіти, культури, впорядковувати дороги. Ми, власне, вже маємо такий досвід. У Скреготівці школу–садок утримуємо за рахунок місцевого бюджету. У Грем’ячому відкрили лікарську амбулаторію. Для потреб цього закладу санаторій «Пролісок» передав автомобіль. 25 тисяч гривень субвенції передбачені місцевому бюджету для закупівлі нової медичної апаратури. Ще 10 тисяч розраховуємо спрямувати на придбання комп’ютерів для школи.
— Людям добре жити там, де вони мають роботу і добрий заробіток.
— Звичайно. Один із головних працедавців для жителів наших сіл — санаторій матері і дитини «Пролісок». Розвивається приватне підприємництво, пов’язане з використанням природних ресурсів: переробка деревини, ставкове господарство. Але найбільш перспективним вважаю санаторно-курортний туризм. Тут маємо значний невикористаний ресурс. Зважаючи на те, що багато українців тепер навряд чи поїдуть відпочивати до Криму або в ті санаторії, які знаходяться на сході країни, Волинь отримує шанс стати всеукраїнською здравницею. Наші партнери з Біщі теж такої думки. Вони переймають досвід «Проліска», розраховують на довготривалу співпрацю. Відтак є всі підстави сподіватися, що будівництво водолікувального комплексу — лише її початок.