Звісно, у часи атеїстичної пропаганди ніхто не приурочував виходу першого номера газети до церковного свята — дня Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, по-народному — Здвиження...
Звісно, у часи атеїстичної пропаганди ніхто не приурочував виходу першого номера газети до церковного свята — дня Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, по-народному — Здвиження.
Але так сталося, що цей початок став для нас добрим символом і знаменням: газеті судився довгий вік, за ці роки ми не лише інформували читачів про найважливіші події та найкращих людей краю, а й зініціювали чимало цікавих добродійних акцій, а наші журналісти ставали переможцями багатьох творчих конкурсів. У всі часи в редакції працювали справжні фанати й фахівці журналістської справи, нелегкої й парадоксальної професії, яка вимагає, як колись співалося у популярній пісні, трьох діб доріг і безсоння, заради трьох рядочків у газеті. Але тоді ще не було ноутбуків і електронної пошти, що зовсім не означає, що нині чесний хрест журналістської праці став легшим. Але ми несемо його без натуги, з любов’ю до читачів. Архівам не завжди вдавалося, а вони зберегли найперший номер нашої газети із назвою «Вільна праця». Її подарував редакції лучанин Володимир Гаврилюк під час святкування попереднього ювілею (на фото). Тож з ювілеєм тебе, газето!
