Мені часто сниться, що я… малюю, змішую фарби, беру до рук пензель… На полотнах моїх снів — портрети близьких людей, пейзажі й дуже багато квітів...
Мені часто сниться, що я… малюю, змішую фарби, беру до рук пензель… На полотнах моїх снів — портрети близьких людей, пейзажі й дуже багато квітів... Парадокс у тім, що насправді я малювати ну зовсім не вмію, а пензель до рук брала хіба заради цікавості. Бо не раз мала щастя спостерігати, як працює народна художниця України Тетяна Галькун, моя кума. Горджуся багаторічною дружбою із художницею Валею Михальською, з якою у співавторстві видали три барвисті дитячі книжки. А ще доля подарувала мені знайомство із талановитим графіком Валентиною Протопоп (нова робота — у вікні рубрики), дивовижною художницею Світланою Костукевич, залюбленою у життя і квіти… Либонь, неабияк впливає на мої сни і коханий чоловік, художник Орест Хмельовський, завдяки якому знаю, як виглядав у часи тотального радянського дефіциту омріяний тюбик кадмію лимонного жовтого, привезений із Ленінграда. Тож у День художника, який відзначатимемо завтра, зичу усім художникам високого творчого неба і сонячних барв любові.