Інформація за своєю сутністю є зброєю подвійного призначення. З її допомогою можна відстояти правду, а можна маніпулювати чужими поглядами. Можна створювати кумирів, а можна робити замах на чужу репутацію. Врешті-решт, можна допомагати людям орієнтуватися в ситуації, а можна, навпаки, перетворювати їх на «зомбі»...
Інформація за своєю сутністю є зброєю подвійного призначення. З її допомогою можна відстояти правду, а можна маніпулювати чужими поглядами. Можна створювати кумирів, а можна робити замах на чужу репутацію. Врешті-решт, можна допомагати людям орієнтуватися в ситуації, а можна, навпаки, перетворювати їх на «зомбі».
Леонід КРАВЧУК
Мета нашого міні-розслідування проста — викласти факти та експертні оцінки, на основі яких кожний має змогу робити власні висновки. А темою нашого розслідування буде інформаційна атака на деякі фінустанови, котра розгорнулась останнім часом. Наприклад, влітку цього року інтернет підірвала «новина» про те, що Дельта Банк перебуває на грані банкрутства. На її підтвердження приводились дані про те, що у банку введено ліміти на зняття готівки та є серйозні проблеми зі зняттям коштів із депозитів. Останнім доказом, який мав на меті переконати спільноту в тому, що нема «диму без вогню», стало повідомлення про те, що глава банку Микола Лагун начебто заарештований при спробі втечі з України. Найпростіше було б почати з викриття останньої тези і на її основі заявити про те, що й решта інформації не відповідає дійсності. А в тому, що очільник Дельта Банку нікуди не виїжджав та ніким не заарештовувався, більше того — не притягувався до будь-якої кримінальної відповідальності, можна легко впевнитись. Для цього достатньо ознайомитись зі стрічкою новин у ЗМІ, що дотримуються цивілізованих стандартів журналістики. Чи має Дельта Банк нині певні проблеми? Цілком ймовірно. Втім, як і всі інші банківські установи країни, що працюють в екстремальних умовах економічної кризи. А для того, щоб допомогти адекватно оцінити її масштаби, пошлемось на оцінку глави НБУ Валерії Гонтаревої, яка нещодавно заявила, що з початку року населення зняло з депозитів 101 мільярд гривень. Але при цьому звернемо увагу на два факти. По-перше, українські банки все ж виявились здатними видати цю астрономічну суму вкладникам. Причому Дельта Банк входить у список установ із найбільш високими показниками задоволення запитів своїх клієнтів. По-друге, банківська система України, незважаючи на «депозитний шок» у цілому, продовжує працювати в штатному режимі. У чому можна на власні очі переконатись, зайшовши не тільки у будь-яке відділення Дельта Банку, але й будь-якого іншого банку, що входить до першої («найбільші») і другої («великі») груп згідно з класифікацією НБУ. Більше того, «депозитний стрес», влаштований вкладниками, дасть змогу зробити природний відбір серед банків. І за його результатами, про що свідчать дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на початок вересня, 25 установ знаходяться в стадії ліквідації або до них введена тимчасова адміністрація. До речі, сам по собі цей факт є скоріш позитивним, ніж негативним. У всякому разі, ще у травні цього року голова Комітету економістів України Андрій Новак закликав «вичистити банківську систему від так званих «мертвих» банків». З чим же тоді пов’язана атака, здійснена на репутацію Дельта Банку та його очільника Миколи Лагуна? Логічно припустити, що з посиленням конкуренції у банківському секторі. Адже сьогодні йде не просто боротьба за збереження кожного вкладника й корпоративного клієнта. Нині розгортається боротьба за місце під сонцем після того, як криза завершиться. А на кону, як ми пам’ятаємо, стоїть такий солідний куш, як 100 з лишком мільярдів гривень, які вкладники — хто раніше, а хто пізніше — все одно понесуть назад до банків. А тим часом Дельта Банк, за оцінкою експертів, продемонстрував найбільш виразну позитивну динаміку свого розвитку навіть у кризові часи. Наприклад, в минулому році банк піднявся з восьмої на четверту позицію за величиною активів. Зайняв друге місце серед приватних банків за обсягом збільшення депозитного портфеля. Вийшов на лідерські позиції в сфері споживчого кредитування. Зрештою, саме Дельта Банку та його керівнику Миколі Лагуну належить низка унікальних досягнень. У минулому році банк поставив абсолютний рекорд, придбавши й успішно інтегрувавши в свою структуру три банки. Тоді як його очільник вдруге переміг у номінації «Банкір року» у рейтингу одного з найавторитетніших і вже точно найстаріших ділових видань України — часопису «Бізнес». До того ж ця перемога супроводжувалась вельми показовим визнанням експертів: «Микола Лагун продовжує доводити, що навіть у кризовій ситуації завжди є можливість розвивати бізнес», — написало видання. І якщо наша версія відносно спонукальних мотивів атаки на Дельта Банк та деякі інші банки правильна, то можна припустити, що це просто конкурентна боротьба. Як ми всі розуміємо, на сьогодні найстрашніша зброя — це інформація. Але невже українські банкіри настільки нерозумні, щоб пиляти гілку, на якій сидять? Адже постійний потік негативу в бік провідних банків країни підриває довіру до всієї банківської системи. Тому давайте подивимось на ситуацію з атакою на українські банки у більш глобальному вимірі. Поставимо запитання: а кому може бути вигідна нестабільність в українському банківському секторі? Відповідь на фоні подій на Донбасі видається очевидною. Українські банки атакує ворог нашої держави. Його мета вкрай проста — посіяти паніку й зруйнувати довіру до банківської системи, без якої вона не в змозі ефективно працювати. І багато експертів відверто говорили про це нещодавно і продовжують стверджувати сьогодні. Наприклад, відомий український економіст Олег Соскін попереджав про такі плани ще рік тому: «Який же удар Путін може нанести по Україні, щоб дестабілізувати ситуацію в нашій державі? Очевидно, що цей удар повинен стосуватись фінансової сфери». А доктор економічних наук Ерік Найман ставить достеменно чіткий діагноз: «Масове зняття депозитів і скупка доларів є одним з напрямків інформаційної пропаганди Кремля з метою розхитати українську економіку зсередини, вибити з-під неї головний фінансовий ресурс — гроші власного народу». Саме тому сьогодні, коли вирішується доля нашої країни, ми всі повинні бути вкрай зважені і в своїх оцінках, і в своїх діях. А для того, щоб не стати об’єктом маніпуляцій, не піддатись проявам масового психозу, достатньо дотримуватись таких простих правил: 1. Не робити поспішних висновків після ознайомлення хай навіть із найкрасномовнішим і зовні переконливим, але одиничним матеріалом. 2. Орієнтуватися в оцінці роботи банків на об’єктивні показники (нарощування мережі відділень, нові закупівлі, що ведуть до збільшення бізнесу, динаміка приросту депозитів), а не на емоційні оцінки. 3. Не лінуватись, а порівнювати й перевіряти інформацію, здобуваючи її з різних джерел, що заслуговують на довіру. Ну й, можливо, головне — реалізовувати свій патріотизм на практиці, якщо хочете — у повсякденному житті. І в цьому контексті важко не погодитись із висновком, висловленим тим же Еріком Найманом: «Сучасний патріотизм — не тільки зі зброєю в руках чи в палатці Майдану, а й у нашому ставленні до банківської системи України».
