ЧИ ЗМОЖЕ ВОЛИНСЬКИЙ АПК СКОРИСТАТИСЯ ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ ЄВРОСОЮЗУ?

Надаючи їх, Захід насамперед наполягає на дотриманні вимог щодо показників безпеки та якості української продукції...


Сергій НАУМУК

СІЛЬГОСПВИРОБНИКИ МАЮТЬ НАГОДУ ЗБІЛЬШИТИ ЕКСПОРТ
11 березня цього року Європейська комісія затвердила пакет автономних преференційних заходів у торгівлі з Україною, що, по суті, означають одностороннє відкриття для нас ринків ЄС шляхом скасування або скорочення імпортних мит. З 23 квітня, відколи діє автономний торговельний режим, який нещодавно продовжили до кінця 2015 року, для 83,4 відсотка продукції ввізні мита скасовано, а ще 15,9 відсотка потрапило під нульові тарифні квоти.
Адміністрування квот ЄС в умовах автономного торговельного режиму здійснюється за двома принципами. Скажімо, 27 квот на баранину, мед, цукор, карамель, глюкозу, фруктозу, крохмаль, крупи зернових, гриби, томати, яблучний та виноградний соки, молочні пасти, какао–порошок, овес, часник, спирт етиловий тощо розподіляють за принципом «перший прийшов — перший отримав». Треба сказати, що різні товари мають різну популярність серед українських експортерів. Якщо квоти на яблучний та виноградний соки (цих напоїв у ЄС поставили 10 тисяч тонн) вибрали ще у травні, а на мед (5 тисяч тонн) – у серпні, то часнику, фруктози, крохмалю та глюкози продали лише 1,1-6,9 відсотка від можливих обсягів.
Шість квот на яловичину, свинину, м’ясо птиці, молоко, йогурти, вершкове масло, яйця, пшеницю, ячмінь та кукурудзу розділили через систему імпортних ліцензій. Пшеницю (950 тисяч тонн) та кукурудзу (400 тисяч тонн) українці експортували радо, а от м’ясо птиці — лише на 77 відсотків, ячменю взагалі продали 8 відсотків від можливої квоти. Як повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, експорт товарів до ЄС за перші два місяці дії автономного торговельного режиму збільшився на 25 відсотків.

САЛЬДО УКРАЇНСЬКОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬГОСПТОВАРАМИ — ПОЗИТИВНЕ
За даними статистики, до Європи вивозять 26 відсотків усіх українських товарів. Головно — до Польщі, Італії та Угорщини, кожна з яких придбала їх більш ніж на мільярд гривень. Якщо ж придивитися до торгівлі сільгосптоварами, то бачимо, що з продукції рослинництва найбільший попит у ЄС має українська кукурудза, якої торік вивезли 7,1 мільйона тонн на 1,6 мільярда доларів США. Це майже половина усієї експортної кукурудзи. В ЄС продали понад 400 тисяч тонн української олії на 436 мільйонів доларів США і майже всю ріпакову. А от з експортом цукру гірше. Європейці не потребують його через низьку якість: на старих підприємствах важко дотриматися всіх вимог чистоти цукру, та й мита заважають. Зате в Нідерланди, Великобританію та Угорщину успішно продають частину патоки, яку отримують, виробляючи цукор. Якщо загальне торговельне сальдо України негативне, то сальдо торгівлі сільгосптоварами — позитивне.
Проте є й певні труднощі у сфері експорту сільгосппродукції до Європи. Найголовніше те, що законодавство ЄС висуває дуже жорсткі вимоги щодо показників безпеки та якості продукції. Саме ця обставина найбільше гальмує просування української сільгосппродукції, особливо тваринної, на європейський ринок. Звісно, перешкодою є й мита, чимало з яких, одначе, скасовано. Скажімо, щоб експортувати в Німеччину курятину, на митниці треба показати з десяток різних свідоцтв, зокрема інформацію щодо наявності забруднювальних речовин, про контроль на залишкові пестициди, на залишки лікарських препаратів у живих тваринах та в м’ясі. Але попри це, 2013 року до ЄС було експортовано 447 тонн субпродуктів з птиці на 1 мільйон доларів США, що їх закупили виробники ковбаси та ресторани швидкого харчування. Тобто бізнес поступово пристосовується до вимог Євросоюзу.

ЧИМАЛО ПІДПРИЄМСТВ ВОЛИНІ УЖЕ ОДНІЄЮ НОГОЮ В ЄВРОПІ
— Наші підприємства вже працюють з Європою й отримують автономні преференції. З квітня ми видали понад тисячу преференційних сертифікатів. Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС дає можливість залучити європейські технології та стандарти, – зазначила президент Волинської торгово–промислової палати Надія Мотронюк.
Дійсно, чимало волинських компаній вже мають сталі торговельні зв’язки з Європою. Так, «Нововолинський ОЖК» продає в Польщу олію, приватне підприємство «Волиньекоресурс» — зерно кукурудзи, а ТзОВ «Вілія трейд» – зерно пшениці. Фірма «Олія–транс» постачає олію в Німеччину та Польщу. Підприємство «Еміта» експортує гриби та ягоди до Польщі, Естонії, Литви та Чехії, а «Продхолод М» — до Бельгії, Італії, Нідерландів та Польщі. ПП «Продвест» та ТзОВ «Арго–Р» везуть до Німеччини казеїн. Овочі та фрукти приватного підприємця Лесика Л. М. охоче купують у Литві. І це далеко не повний перелік. Загалом товарна структура експорту сільгосппродукції з Волині торік виглядала так: молочні продукти — 46 відсотків, насіння олійних рослин — 23, м’ясо та субпродукти — 10,6, зернові — 8,5 відсотка.
— Маємо хороший потенціал для експорту. Область повністю забезпечує себе цукром та м’ясом (на 170 відсотків від потреби), молоком, зерновими та картоплею (на 140), овочами (на 115 відсотків). Наші агровиробники займають 2,3 відсотка сільгоспугідь країни, але виробляють майже 3 відсотки валової продукції, утримують 4 відсотки ВРХ, зокрема 5 відсотків корів. Сподіватимемося, що можливості, які дає Угода з ЄС, буде використано. Торік з області експортовано сільгосппродукції на 117 мільйонів доларів. Це на 52 відсотки більше, ніж у 2012 році. Експорт сільгосппродукції сягає 19 відсотків усього експорту з Волині. Наразі спостерігаємо тенденцію до зменшення імпорту та збільшення експорту. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі області сільгосппродукцією становить майже 50 мільйонів доларів США проти від’ємного сальдо 2012 року у 8 мільйонів доларів США, — розповів директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко.
З усього можна зробити висновок, що одномоментно виробникам годі зробити такий собі ривок у Європу. Адже преференції преференціями, а вимоги до якості продукції ніхто знижувати не буде. Якщо волинські підприємства хочуть експортувати на Захід, то мусять додержуватися всіх вимог. Що чимало з них і роблять. А от для тих фірм, які вже постачають сільгосппродукцію до ЄС, торговельні преференції дають можливість збільшити обсяги поставок.