РЕСУРСИ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ НА ГРОМАДУ

Завдяки прикордонному розташуванню та тісній співпраці з європейськими партнерами волиняни мають набагато кращі перспективи для розвитку туристичної галузі, ніж жителі інших областей України. Однак чи сповна використовуються історико-культурні об’єкти, природні ресурси, людський потенціал, щоб цей сектор економіки ефективно працював на добробут жителів краю? Цю тему обговорили учасники практичної конференції «Резерви туристичної галузі Волині», що відбулася минулої п’ятниці в санаторії матері і дитини «Пролісок»

Валентина БЛІНОВА

Коли економіка слабка, а ворог розхитує країну, потрібно спиратися на ті галузі, які можуть дати реальний прибуток. У країнах Європи туризм — одна із найпривабливіших галузей, від якої бюджет отримує 30–40 відсотків надходжень коштів, бо тут успішно працюють не тільки великі фірми та компанії, а й малий та середній бізнес. Адже для обслуговування одного туриста потрібно створити щонайменше п’ять — шість робочих місць.
— Ми маємо унікальний шанс скористатися досвідом наших закордонних сусідів, аби допомогти волинянам знайти своє місце у цій сфері діяльності, що має значний ресурс для працевлаштування, — зазначила директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук. — Більш як двісті власників агросадиб уже переконалися: туризм — родинна справа, яка дає додатковий дохід до сімейного бюджету, зокрема тим людям, котрі мають неповну зайнятість за основним місцем праці. Не маю сумніву: самодостатність об’єднаних громад триматиметься на зайнятості населення. Приміром, жителі Переспівської, Рудко–Козинської та Любченської сільських рад Рожищенського району вже здобули досвід, як привабити туристів у свою місцевість. Вони спільно здійснили проект, об’єднавши в один маршрут відвідини тамтешніх соціально–культурних та духовних об’єктів, залучивши місцевих майстрів народних промислів.
Над ідеєю, як збільшити притік відпочивальників до санаторію матері і дитини «Пролісок», що розташований на території Грем’яченської сільської ради, ініціатори почали працювати з 2008–го. Вже тоді запланували спорудити водолікувальний корпус, оснастити його сучасним обладнанням, щоб поліпшити якість обслуговування клієнтів. Однак тільки два роки тому ця територіальна громада у партнерстві з Волинською обласною радою здобула перемогу в конкурсі за Програмою транскордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна» й отримала право освоїти майже 2, 5 мільйона євро на реалізацію проекту «Розвиток співробітництва в галузі санаторно–курортного туризму на польсько–українському прикордонні».
— Незважаючи на те, що початок робіт припав на складний суспільно–політичний період, здійснити намічене вдалося в дуже стислі строки, — повідомила грем’яченський сільський голова Наталія Мельник. — У результаті маємо не тільки водолікувальний корпус із басейном, а й інформаційно–туристичний центр, для якого придбали сучасне спорядження. Адже відпочивати в «Пролісок» приїжджають люди з різних куточків України та з-за кордону. Для них організовуємо екскурсії, водні сплави, мандрівки кінними, пішохідними та велосипедними маршрутами.
Навіть закордонне обладнання чи то для новозбудованого водолікувального басейну, чи для інформаційно–туристичного центру — це тільки половина справи. Головне — підготувати кваліфікованих спеціалістів, які зроблять усе, щоб після відпочинку в людей поліпшилося самопочуття і надовго залишилися гарні враження. За словами заступника директора з медичної частини санаторію Леоніда Оксенюка, для навчання працівників заклад упродовж останніх років виділяє значні кошти.
— На науку ми грошей не шкодуємо. Лікарів, масажистів направляли на курси, де вони підвищували свою кваліфікацію, здобували додаткову спеціалізацію, освоювали новітні техніки як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових школах, — розповіла директор «Проліску» Валентина Касарда. — Це вкрай необхідно, щоб санаторій розвивався, розширював спектр послуг, підвищував їхню якість, ставав привабливішим для наших клієнтів, зокрема для тих, які спроможні самі оплатити вартість путівки.
Сервіс у «Проліску» має відповідати європейським стандартам, переконана керівник. Тому тепер вважає за необхідне вдосконалювати роботу обслуговуючого персоналу. Кадрову проблему їй допомагає розв’язувати Ківерцівський районний центр зайнятості, що й підтвердив його директор Микола Музичук.
— Наше спільне гасло — зцілення зайнятістю, природою і санаторно–курортним туризмом. Ним керуємося, налагоджуючи активну співпрацю, — сказав він. — Останнім часом працевлаштували 32 людини, які проживають на території Грем’яченської сільської ради. З них 11 осіб пройшли професійне навчання на замовлення санаторію і здобули другу освіту, 8 осіб тут стажувалися за професіями медсестра, кухар, оператор газової котельні, 5 людей, серед яких один учасник АТО, вирішили започаткувати власну справу. А майже 20 безробітних упродовж року залучили до громадських робіт.
«Проліску» нині потрібні кваліфіковані покоївки, аніматори, бармени–офіціанти, майстри ландшафтного дизайну, екскурсоводи. Спеціалістів такого профілю може підготувати Рівненський центр професійно–технічної освіти Державної служби зайнятості. Його роботу презентували заступник директора центру Людмила Абрамова та методист Наталія Місюра.
Підсумовуючи зустріч, у якій брали участь керівники районних центрів зайнятості: Іваничівського — Гарік Татоян, Шацького — Мирослава Терета, Ковельського — Олена Комісарук–Марчак, директор обласної служби зайнятості Раїса Кучмук наголосила, що до розмови про ресурси санаторно–курортного туризму і потенційні можливості волинських оздоровниць служба працевлаштування невдовзі запросить долучитися санаторії «Лісова пісня», «Турія», інші заклади, які надають відпочинкові послуги. Бо впевнена: можливості для зайнятості волинян у цій сфері далеко не вичерпані.

На фото: Учасники конференції (зліва направо) Раїса Кучмук, Наталія Мельник, Валентина Касарда, Микола Музичук та Леонід Оксенюк висловили чимало пропозицій щодо розвитку санаторно-курортного туризму на Волині.